Розслідування

Резолюція є — позиції міністра немає: хто відповість за екологічну політику та ринок небезпечних відходів?

опубліковано 24.02.2026 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Статья

Резолюція є — позиції міністра немає: хто відповість за екологічну політику та ринок небезпечних відходів?

Екологічна спільнота очікує публічної позиції Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо положень резолюції, яка вже викликала фахову дискусію в галузі. Детально про резолюцію

Документ містить низку принципових положень, що стосуються регулювання сфери управління відходами, дозвільних процедур, ліцензування та розподілу повноважень. Водночас станом на сьогодні відсутня чітка комунікація з боку профільного міністерства — як щодо правових наслідків резолюції, так і щодо механізмів її практичної імплементації.

Кризові сигнали з ринку

Під час онлайн-круглого столу, у якому взяли участь близько 400 представників галузі — оператори ринку, утилізатори, екологічні експерти, юристи, представники бізнесу та органів державної влади, — було публічно озвучено системні проблеми, що мають ознаки загрози екологічній безпеці країни.

Ринок небезпечних відходів фактично зупинився: з 40 компаній залишилися наразі працює 5 на всю Україну. Основна причина — невчасне продовження дії експериментальних дозволів та постійне «докучання» бюрократичними процедурами, які дублюють одна одну.

В умовах воєнного стану замість того, щоб підтримувати бізнес, який сплачує податки, військові збори та створює робочі місця для українців, профільне міністерство фактично топить підприємства в паперах. Підприємці наголошують: «Ми зупиняємося не через брак технологій чи ресурсів, а через те, що держава не може видати документ вчасно».

Які питання залишаються відкритими?

1. Чи вплине резолюція на чинні дозвільні документи?

Оператори ринку не розуміють, чи передбачаються зміни або продовження дії вже виданих дозволів та ліцензій.

2. Як буде забезпечена правова визначеність?

У воєнний час і під час реформування системи управління будь-яка регуляторна невизначеність створює додаткові ризики для бізнесу та інвестицій.

3. Чи передбачені перехідні механізми?

Якщо документ змінює підходи до регулювання, професійна спільнота очікує чітких і прозорих перехідних положень.

4. Яким чином буде забезпечено діалог із галуззю?

Формування екологічної політики без залучення фахівців ринку ставить під сумнів її ефективність.

Ми звернулися до міністра

З метою отримання офіційної позиції ми направили запит до Мінекономіки з проханням надати роз’яснення щодо:

• чи буде подовжена дія експерементального дозволу, щоб працювало не 5 компаній а 40;

• можливих змін у дозвільних процедурах;

• гарантій стабільності для чинних суб’єктів господарювання;

• механізмів комунікації з професійною спільнотою;

• конкретних кроків для відновлення роботи ринку у воєнний час;

• персональної відповідальності за колапс галузі.

Станом на момент публікації відповіді від міністерства не отримано.

Чому це важливо

Екологічна реформа — це не декларації, а конкретні регуляторні рішення, які впливають на діяльність підприємств, інвестиційний клімат та рівень екологічної безпеки держави.

Відсутність чіткої позиції профільного органу виконавчої влади створює простір для правової невизначеності. У період воєнного стану така ситуація може мати системні наслідки для галузі: зупинка підприємств, скорочення робочих місць, зниження надходжень до бюджету та накопичення небезпечних відходів.

Прозорість, відповідальність і компетентність — основа довіри між державою і професійною спільнотою.

Суспільство має право знати: чи готовий Міністр економіки, довкілля та сільського

господарства України Соболев Олексій Дмитрович відповідати за свої рішення, чи його команда фактично знищила одну з ключових інфраструктурних сфер країни?

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Сміттєва криза в Україні — що відбувається і як вплинути на ситуацію

опубліковано 13.02.2026 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Ситуація з побутовими відходами в Україні — не просто проблема, а серйозний виклик для екології та здоров’я людей. Щороку українці продукують близько 10 мільйонів тонн твердих побутових відходів, і ці обсяги продовжують зростати. Додатково — велика частина сміття формується через руйнування будівель і інфраструктури внаслідок війни.

Що саме не працює?

🔹 Переробка на низькому рівні.

В Україні переробляється тільки близько 7 % сміття, тоді як у багатьох країнах ЄС цей показник перевищує 50 %. Для повноцінної системи переробки потрібно понад 200 сучасних об’єктів, але більшість існуючих заводів фактично займаються лише частковою сортуванням, а не повноцінною утилізацією.

🔹 Слабке місцеве управління.

Багато громад не мають ресурсів для ефективного збору та утилізації сміття. Через обмежені бюджети не купують нову техніку або не створюють сучасних систем роздільного збору. Нерідко полігони переповнені й не відповідають екологічним нормам, що вже призводило до екологічних криз у регіонах.

🔹 Стихійні звалища.

У різних містах і селах люди та підприємці викидають відходи не там, де потрібно — будівельне сміття залишають у природі, біля річок або у посадках. Це не лише забруднює ґрунт і воду, але й стає додатковим тягарем для бюджетів громад, яким доводиться витрачати гроші на прибирання.

🔹 Недостатня державна політика.

Впровадження європейських підходів, таких як циркулярна економіка та система розширеної відповідальності виробника, відстає. Законодавчі зміни, які мали б пришвидшити реформу (наприклад, законопроєкт про упаковку та відходи упаковки), досі перебувають у процесі узгодження.

Чому це важливо?

Сміття — не абстрактна проблема. Неповноцінна утилізація спричиняє:

забруднення ґрунту, води та повітря;
створення небезпечних несанкціонованих звалищ;
зниження якості життя в містах і селах;
підвищення ризику для здоров’я людей.

Це також посилює екологічні загрози, які в умовах війни набувають ще більшого масштабу.

Що може зробити кожен із нас?

📌 Сортувати сміття.

Відділяти пластик, скло, папір і метал від загального сміття — це перший і найпростіший крок. Багато міст вже мають контейнери для різних видів вторсировини або пункти прийому.

📌 Правильно утилізувати небезпечні відходи.

Батарейки, лампи, акумулятори та інші небезпечні відходи не повинні потрапляти в загальний контейнер — їх приймають спеціальні пункти або екобуси в рамках програм збору.

📌 Компостувати органіку.

Якщо є можливість, органічні відходи можна компостувати — це зменшить обсяг сміття та забезпечить корисний добривний продукт.

📌 Ставитися до споживання свідомо.

Важливо уникати «одноразових» речей, вибирати якісні та довговічні продукти, співвідносити покупки з реальними потребами.

Висновок

Сміттєва проблема в Україні — це не лише про кількість відходів, але про те, як ми їх виробляємо, збираємо й утилізуємо. Система потребує глибоких реформ, але вже сьогодні кожен може робити конкретні кроки — і разом вони справді змінюють ситуацію на краще.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Хто відповідальний і чому влада ігнорує проблему медичних відходів

опубліковано 24.12.202524.12.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Україна щороку продукує величезні обсяги небезпечних відходів — за оцінками, понад 592 тис. тонн у 2025 році, значна частина яких походить від медичних установ, промисловості, аграрного сектору та інших джерел. Медичні заклади займають друге місце за обсягами небезпечних відходів — понад 80 000 тонн щороку, включно з інфекційними, біологічними та хімічними відходами, що несуть ризики для здоров’я та довкілля.

Проблема №1. Невидимі потоки — небезпечні наслідки

Небезпечні відходи — це не просто «токсичні матеріали», це потенційно епідеміологічна загроза для людей та навколишнього середовища. Медичні відходи включають гострі інструменти, використані медикаменти, біологічні матеріали та хімічні препарати, які вимагають спеціальної класифікації та поводження.

Законодавчо управління небезпечними відходами визначене Законом України «Про управління відходами» — це передбачає обов’язкову ліцензію для підприємств, що здійснюють збір, оброблення та утилізацію таких відходів.

Однак реформа сфери управління небезпечними відходами досі далека від успішної реалізації: після введення у 2023 році нової системи ліцензування, багато компаній, які до цього працювали легально, опинилися поза правовим полем через складність отримання нових дозволів та невчасну роботу регулятора.

Проблема №2. Ліцензії є, переробки — немає

За новими європейськими правилами, підприємство має не лише збирати та зберігати небезпечні відходи, а й здійснювати комплексне їх оброблення та утилізацію (переробку, знешкодження) з підтвердженими матеріально-технічними можливостями.

Однак на сьогодні (за зверненнями бізнесу та експертів) лише близько 8 підприємств мають діючий дозвіл на повний цикл переробки небезпечних/медичних відходів — що є катастрофічно мало для країни з високими обсягами утворення таких відходів. (Цю цифру підтверджують галузеві джерела та коментарі експертів — зокрема, щодо екстремального скорочення кількості дійсних ліцензіатів у сфері переробки після перехідного періоду).

Це означає, що між утворенням відходів і їх цивілізованою переробкою існує величезна прогалина. Частина небезпечних відходів і далі зберігається на підприємствах, частина потенційно може потрапляти у звалища або несанкціоновані місця, що становить ризик для природи та людей.

Проблема №3. Влада не бачить проблему або не хоче її вирішувати

Основна критика влади (зокрема Мінекономіки та Міндовкілля) полягає в тому, що реальна реформа системи поводження з небезпечними відходами затримується:

процедури ліцензування ускладнені і неоптимальні;
підприємства стискаються у можливостях отримати діючі дозволи;
відсутня стратегія стимулювання інвестицій у переробку та очищення;
політика щодо медичних відходів зосереджена на нормативних вимогах, але не на практичних механізмах їх утилізації.

Між тим Європейський план з управління відходами до 2033 року, який має імплементувати сучасні європейські стандарти, передбачає інвентаризацію потужностей та чіткі цілі з розбудови системи поводження з небезпечними відходами — але без належної уваги та ресурсів ці плани ризикують залишитись на папері.

Чому це важливо саме зараз

У 2025 році Україна перебуває на етапі:

відновлення після повномасштабної війни,
збільшення навантаження на медичну систему,
та зростання обсягів усіх видів відходів, включно з небезпечними.

Якщо не вирішити питання сучасної переробки небезпечних і медичних відходів, країна ризикує отримати:

екологічні лиха (забруднення ґрунту та водних ресурсів),
підвищення захворюваності,
економічні втрати від неефективного використання вторинних ресурсів.

Що має зробити влада

Експерти та представники бізнесу наголошують на необхідності:

Прискорити видачу ліцензій повного циклу оброблення відходів для підприємств,
Дати змогу діючим підприємствам, що вже мають ліцензію працювати за експерементальним дозволом
Не розробляти документи які давно вже існуючи і чинні , допомагати бізнесу а не блокувати його
заохочувати бізнес для утворення здорової конкуренції, а не створювати дефіцит підприємств що веде до монополізації та завищення цін на утилізацію
Спрощення адміністративних процедур без зниження стандартів безпеки,
Заохочення інвестицій та модернізацію потужностей для утилізації та переробки,
Прозорий нагляд та контроль за дотриманням норм у медичних закладах та промисловості.

Лише системна політика, що поєднує державне регулювання, інвестування у технології та контроль, може вивести сферу управління небезпечними відходами з кризи.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Ще один дозвіл — ще один удар по бізнесу. Мінекономіки знову вигадало новий бар’єр

опубліковано 16.12.202516.12.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Міністерство економіки повідомило, що жодне підприємство в Україні не звернулося по інтегрований довкіллєвий дозвіл (ІДД) — новий документ, який з серпня став обов’язковою частиною екологічного законодавства.

На папері ІДД мав спростити життя бізнесу. На практиці — його сприймають як ще один бюрократичний бар’єр, який дублює вже існуючі дозволи та паралізує роботу підприємств.

ІДД: спрощення чи новий рівень хаосу?

За задумом Мінекономіки, ІДД мав об’єднати три окремі дозволи:

— на викиди

— на спецводокористування

— на управління відходами

Але бізнес вже має ці документи, і вони чинні. Вимога отримати ще один великий «комплексний» дозвіл фактично означає повторно зібрати той самий пакет довідок, тільки в іншому форматі.

Підприємці це відкрито називають:

«Папір, що дублює папір».

Бізнес паралізовано — але Мінекономіки продовжує «вигадувати нове»

Ситуація довкола ІДД — не перша подібна історія.

1 вересня 2025 року зупинили дію експерементального дозволу на поводження з небезпечними відходим, цей дозвіл дублював вже діючі ліцензії але був зупинений а без нього ліцензії мало для роботи. У результаті:

— частина підприємств зупинила роботу і не може займатися обробкою небезпечних відходів,

— інші працюють у напівлегальному режимі,

— відходи не утилізуються, нові договори не укладаються,

— державні установи не можуть проводити закупівлі.

Причина проста: підприємствам для ліцензії раптом знадобився додатковий «дозвіл зверху дозволу» — документ, якого раніше не існувало.

Тепер же пропонують ще один: ІДД.

Виходить парадокс:

спочатку блокується робота бізнесу зупинкою існуючих документів,

а потім пропонується новий «універсальний» дозвіл, який фактично повторює старі.

Чому ніхто не подає заявку?

Причини очевидні:

Немає інструкцій і зрозумілого процесу — бізнес не розуміє, що подавати і як це робити.
ІДД дублює чинні документи, тому підприємства не бачать сенсу робити роботу двічі.
Великі ризики зупинки діяльності — подали на ІДД, але не встигли отримати → старий дозвіл анулюється → виробництво стоїть.
Мінекономіки знову змінює правила під час гри, і компанії бояться чергової реформи, яка знову все переверне.

Позиція галузі: «Ми не проти контролю, ми проти хаосу»

Бізнес не заперечує екологічні норми.

Проблема в тому, що:

➡️ нові документи не замінюють старі — вони додаються зверху,

➡️ немає перехідного періоду,

➡️ старі дозволи зупиняються без запуску нових,

➡️ підприємства опиняються між штрафами і повною зупинкою.

Фактично, замість спрощення, ми отримуємо:

ще більше бюрократії, більше ризиків і менше працюючих підприємств.

Висновок

Поки Мінекономіки презентує нові документи й говорить про «євроінтеграцію», реальність виглядає інакше:

підприємства зупиняються,
ліцензування заблоковано,
галузі стоять,
а нові дозволи лише дублюють старі, створюючи додатковий хаос.

І поки цей хаос не буде усунуто, жоден бізнес не побіжить по ІДД — навпаки, підприємства намагаються вижити й мінімізувати ризики нових «екореформ», які швидше паралізують роботу, ніж допомагають довкіллю.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Тихий ворог: смертельні відходи України

опубліковано 12.12.202512.12.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Небезпечні відходи в Україні: куди вони зникають

Коли ми думаємо про війну та вибухи, про руйнування — це одне. Але поруч, тихо, непублічно і поволі країну затягує інша біда — токсичні відходи, медичне сміття, небезпечні речовини. Те, про що не кричать сирени, але що може вбити не менше, ніж снаряди.

Масштаб: сотні тисяч тонн токсичних відходів щороку

Щороку в Україні утворюється понад 592 тисячі тонн небезпечних відходів.

Це цифра, яку складно уявити — поки не переведеш її у щось зрозуміле.

Цей обсяг заповнив би близько 600 футбольних полів, засипаних токсичними відходами шаром у один метр.

Уявіть стадіон «Олімпійський», вщерть засипаний небезпечним сміттям — від воріт до воріт, без єдиного вільного клаптика. Тепер помножте це на шістсот.

Ось стільки отрути виробляє країна кожного року — і саме ці відходи зараз опинилися під загрозою неутилізації.

Це не просто якусь хімічну пляму — це щорічна «токсична хвиля», яка накопичується, якщо її не знешкодити.

У структурі джерел забруднень — не лише важка промисловість, але і медицина. Медичні заклади — друге за обсягами джерело токсичних матеріалів: від заражених матеріалів, відпрацьованих шприців, використаних перев’язувальних матеріалів, медикаментів, реактивів тощо.

Така «медицино-промислова суміш» токсинів не потребує окремого смітника в комедії — вона потребує безпечного, професійного утилізатора. І на жаль — таких лиш мізер.

Ліцензій на утилізацію стає менше — працює мало хто

Ще кілька років тому в Україні було понад 200 підприємств із ліцензією на переробку небезпечних відходів.

Зараз — близько 40.

І навіть серед них — лише частина реально виконує свою функцію.

Тобто того, хто міг би безпечно утилізувати медичне, хімічне, промислове сміття — просто не вистачає. Це означає, що величезні обсяги небезпечних відходів залишаються або «в тіні», або — ще гірше — потрапляють у довкілля.

Наслідки: екологічний, медичний і соціальний вибух

Що станеться, якщо так піде й надалі?

Хімічні речовини, важкі метали, токсичні сполуки почнуть просочуватися в ґрунти, потрапляти у воду, накопичуватися — і, зрештою, загрожувати здоров’ю людей. Медичні відходи можуть спричиняти інфекції, розмноження хвороб, небезпечні хімічні реакції.
Без належної утилізації зростає ризик пожеж, спалахів зараження, випадків отруєнь — особливо якщо відходи захоронюють з порушеннями або просто залишають на полігонах, у річках, у природі. У країні, де військові руйнування генерують додаткові токсичні матеріали — це подвійна загроза.
Захворюваність, екологічні катастрофи, забруднення питної води, ґрунтів — усе це реальні сценарії. А наслідки — десятиліття. Не просто сьогодні, а для наступних поколінь.
Нарешті — соціальна несправедливість: люди, які не мають до цього жодного стосунку, стають жертвами токсичного ладу. Діти, матері, старші — ті, хто живе поруч із незаконними полігонами, складами токсинів, «підприємствами-утилізаторами», яких насправді немає.

Чому зараз — останній шанс зупинити це

Минулі роки показали: якщо держава не створює надійну систему, якщо не контролює, не перевіряє, не забезпечує прозорості — відходи не просто лежать, вони стають зброєю. Тільки вже проти своїх громадян.

Україна має план — Національний план управління відходами до 2033 року, ухвалений у 2025 році.

Це шанс. А не виконати план — означатиме, що ми самі підводимо країну під екологічне дно.

Що треба зробити терміново

Мінекономіки подовжити дію експеременталного дозволу на утилізацію відходів, зокрема медичних і хімічних хочаб на рік, не блокувати роботу підприємств котрі мають матеріально технічну базу, і можуть безпечно обробляти відходи
Створити прозору систему контролю — з відкритими реєстрами, перевірками, звітами, відповідальністю.
Інвестувати у сучасні технології — безпечне спалювання, нейтралізацію, переробку.
Залучати міжнародні стандарти, досвід ЄС, екологічні практики замість «тимчасових рішень».
Поширювати інформацію, змінювати свідомість: кожна людина має знати, що «сміття» — це не просто непотріб, це потенційна загроза.

Висновок — якщо не зупинити, буде катастрофа

Ми маємо вибір.

Можемо й далі закривати очі на «канцелярські» перерви в роботі утилізуючих підприємств, на бюрократію, на «тимчасові збої». А потім дивуватися росту онкології, хвороб, мутованих ґрунтів, зараженої води.

А можемо зробити правильний вибір — взяти відповідальність, створити систему, яка діє, чистить, оберігає.

Це не просто питання екології. Це питання життя. Нашого, дітей, країни. І якщо ми програємо цю битву — програємо не лише сьогодні.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Біогаз як шанс, а небезпечні відходи як загроза

опубліковано 05.12.202510.12.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Україна щороку генерує мільйони тонн відходів — побутових, промислових і небезпечних. Але якщо про побутове сміття говорять дедалі частіше, то проблема небезпечних відходів залишається в “тіньовій зоні”. Саме там роками накопичуються токсичні речовини, пестициди, хімікати, відходи підприємств, медичні залишки, акумулятори, масла — те, що може завдати непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

На цьому тлі в Україні активно обговорюється розвиток біогазових проєктів — технологій, що дозволяють перетворювати органічне сміття та метан із полігонів на електроенергію й тепло. Це важливий напрям, але він не вирішує фундаментальної проблеми: країна досі не має єдиної системи управління всіма видами відходів, і особливо — небезпечними.

Біогаз: корисна технологія, але лише для частини відходів

Біогазові установки дозволяють зменшити викиди метану, уникнути пожеж на полігонах та перетворювати органіку на енергію. Це позитивний сигнал і великий потенціал: кожне сміттєзвалище — це не лише джерело забруднення, а й ресурс, який можна використати.

Однак біогаз працює тільки з органічною фракцією. Він не може нейтралізувати токсичні відходи, що роками складуються без контролю.

У країні функціонує лише кілька підприємств, здатних правильно утилізувати небезпечні відходи, і вони не покривають потреби ринку навіть на 20–30%.

У підсумку маємо ситуацію, коли:

органіка гниє на полігонах замість переробки;
метан становить вибухонебезпечну загрозу;
небезпечні відходи лежать на складах, у гаражах, на проммайданчиках і «чекають своєї години».

Небезпечні відходи — тихий фронт війни

Після 2022 року кількість небезпечних відходів в Україні збільшилася в рази. Зруйновані склади, промислові об’єкти, обстріляні нафтобази, спалені ТРЦ, військові залишки, зруйнована хімія — все це створює величезний токсичний шлейф.

Тільки частину цього можна облікати й здати на утилізацію:

розлиті мастила, паливо;
азбест та інші матеріали після руйнувань;
токсичні речовини з підприємств;
медичні відходи;
відходи військової інфраструктури.

Якщо їх не обробляти правильно — отруюються ґрунти, вода і повітря. Це загроза, яка не має сьогоднішньої дати — вона накопичується роками.

А Минекономіки нарази зупинило роботу практично 80% компаній які мали усі дозвільні документи для безпечної переробки небезпечних відходів, що веде країну до катастрофи забруднення земель.

Чому важливо говорити і про біогаз, і про небезпечні відходи разом

Тема біогазу підняла в суспільстві хвилю уваги щодо сміття, екології та енергобезпеки. Але важливо не допустити повторення старої помилки, коли ми «латали» одну ділянку системи, а інша сипалася на очах.

Біогаз — це лише частина рішення.

Повна картина складається лише тоді, коли держава:

1. Формує єдину систему управління відходами

Не окремо полігони, окремо небезпечні підприємства, окремо медичні відходи — а один державний контрольний механізм.

2. Створює повний цикл: збір → облік → транспортування → переробка → утилізація

Зараз цей цикл розірваний у кількох місцях, тому сміття «випадає» з системи.

3. Інвестує не тільки в біогаз, а й у заводи з утилізації небезпечних відходів

Це критично важливо, особливо у час війни.

4. Запускає РВВ — розширену відповідальність виробника

Держава повинна допомагати бізнесу з утилізації небезпечних відходів а не знищувати його.

Відкриває дані для суспільства

Люди мають знати, скільки відходів утворено, куди вони поїхали і чи були реально утилізовані.

Україна має всі шанси побудувати сучасну, європейську систему управління відходами. Але це можливо лише тоді, коли ми дивимося на екологію не фрагментарно, а комплексно.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Екоплани Мінекономіки vs реальна загроза відходів

опубліковано 24.11.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев озвучив найближчі пріоритети для екологічної політики — і частина з них викликає запитання у промисловців та природоохоронців.

Ключові екоплани Мінекономіки:

«Екологізація» економіки: міністерство хоче залучати інвестиції в “зелені” проєкти й розвивати відновлювану енергію (біоетанол, біогаз, біометан).
Торгівля квотами на викиди: Кабмін та Мінекономіки планують запровадити систему торгівлі викидами (СТВ), а до 2026 року подати відповідний законопроєкт.
Дерегуляція у лісовій галузі: міністр заявив про оновлення лісовпорядної документації та зміни в законодавстві, щоб “збалансувати економічні й екологічні інтереси” й використовувати більшу частину приросту деревини.

Але є й серйозні побоювання. Природоохоронці критично оцінюють ці плани, зазначаючи, що Мінекономіки може не дотриматися балансу: економіка отримує пріоритет, а екологія — другорядне значення.

Дозвільна криза + корупційний виклик

Паралельно з цими планами виникає тема критичної ситуації з підприємствами котрі займаються утилізацією небезпечних відходів. Не бажання подовжувати дію експерементального дозволу Мінекономіки наражає на набухання всю державу, так як кількість небезпечних відходів росте щодня. Подовження дозволів, особливо важливе для підприємств, які працюють з відходами:

Компанії, які займаються небезпечними відходами, повідомляють про зупинку діяльності через проблеми з отриманням ОВД, та відмовами в подовжені дозволу на поводження з небезпечними відходами.
За словами екоактивістів, у Мінекономіки немає чітких механізмів чи справжніх гарантій, що нові “зеленоекономічні” ініціативи не обмежуватимуть екологічні вимоги, а скоріше навпаки — спростять контроль.

Це створює корупційні ризики: якщо дерегуляція надасть занадто вільні рамки, деякі бізнеси зможуть отримати переваги на шкоду екології. За словами оглядачів, міністерство має уникнути “екозахоплення” ринку дозвільної системи.

Що далі?

Подовжити дію дозволу хочаб на рік, щоб уникнути загрози неналежного поводження з відходами
Природоохоронці закликають Мінекономіки максимально прозоро розробляти законодавчі зміни та залучати громадськість.
Потрібно посилити контроль за новими “зеленими” проєктами, щоб інвестиції не ставали прикриттям для послаблення еко-вимог.
Необхідно реформувати дозвільну систему так, щоб вона не працювала лише “важілем впливу для посадовців”, а захищала інтереси бізнесу .

Мета цієї статті — показати, що “зелені” заяви Мінекономіки мають хороші сторони, але за ними можуть ховатися небезпечні політики, якщо не буде належного контролю.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Правова пастка ОВД

опубліковано 22.11.202524.11.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Природоохоронна політика, яка мала б приваблювати, перетворилася на фільтр для небажаних

Публікація Людмили Циганок, голови Асоціації PAEW.

Дозволи, ліцензії, ОВД — мали б гарантувати безпеку. Натомість усе частіше перетворюються на інструмент вибірковості. Вісім (!) дозволів для комунальних підприємств з оброблення відходів на всю країну — це як?

Це не просто цифра.

Це сигнал:«Інвестори, не заходьте — тут своя гра»

Кейс, який говорить гучніше за статистику

Підприємство, що має статус критично важливого для економіки та життєзабезпечення населення в особливий період, реально знімає з громад небезпечні ризики:

утилізує ртутьвмісні лампи, термометри, батарейки за міською програмою 2023–2027 років.

Воно працює на унікальній в Україні замкненій лінії MRT Systems, яка здатна безпечно переробляти лампи й відновлювати ртуть.

І попри це — вісім відмов у дозволі на операції з відходами.

Причина щоразу одна: «пройдіть нову ОВД».

Для незмінного, діючого об’єкта.

Без будівництва, реконструкції чи розширення.

Коли технологія чинна, висновки чинні…

Це точно про контроль та безпеку?

⸻

Коли процедура підміняє закон

Маємо класичну «правову пастку»:

закон не вимагає нової ОВД, але практика її нав’язує знову й знову.

Кому вигідна така пастка — справді треба пояснювати?

Хтось аналізував підстави відмов?

‼️ Це не документи — це маніфест чиновницької безкарності.

‼️ І сьогодні суд — єдиний спосіб нагадати, що закон існує не тільки для бізнесу, а й для тих, хто ним прикривається.

Ми заявляємо про інвестиційну відкритість, але будуємо систему, у якій інвестиціям просто не залишено місця.

Іспанський сором

P.S.

#PAEW публічно дякує «Боднарівці» за довіру та роботу всупереч війні, відключенням і бюрократії.

Ми розділяємо оцінку ризиків і наголошуємо: накопичення небезпечних відходів — це не те, з чим можна “почекати до кращих часів”.

Докладніше — для всіх, хто хоче розібратися:

(посилання збережено у вихідному вигляді)

⸻

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Зарплати ростуть, дозволи стоять: Мінекономіки блокує утилізацію

опубліковано 19.11.202525.11.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Поки українські підприємства з утилізації небезпечних відходів масово зупиняють свою діяльність, у топ-менеджменту державних відомств із’являються нові зарплатні рекорди. За даними фінансових звітів, отриманих журналістами, посадовці Міненерго та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства отримали у жовтні винагороди, що суттєво перевищують середні зарплати по країні.

Цей контраст — між фінансовим благополуччям чиновників і фактичним паралічем галузі утилізації — підсвічує головне питання: чи не став державний апарат самоціллю, замість того щоб забезпечувати функціонування критично важливої екологічної інфраструктури?

Корупційний пазл: високі зарплати, низька ефективність

За офіційними документами, керівництво міністерств отримує щомісячні виплати у десятки тисяч гривень. Ці цифри виглядають особливо цинічно на тлі того, що понад 60% утилізаторів небезпечних відходів в Україні вимушено зупинили роботу з 1 вересня 2025 року, оскільки Міністерство не забезпечило продовження або оновлення дозволів.

Десятки підприємств подали документи вчасно, надавали всі необхідні пояснення, пройшли перевірки, мали чинні висновки екологічної експертизи, але…

система “впала”, а міністерство промовчало.

Онлайн-платформа «ЕкоСистема», яка мала приймати звіти та матеріали ОВД, з липня по вересень 2025 року не працювала технічно. Подати документи було фізично неможливо. Попри це, чиновники заявили, що “підприємства мали три роки для адаптації”.

Факт:

Закон набрав чинності у липні 2023 року.

Порядки видачі дозволів і ліцензій були затверджені тільки у грудні 2023 року.

А діяли вони лише з січня 2024-го.

Платформа — не працювала.

Тобто жодних трьох років не існувало. Це вигадка, яка прикриває службову бездіяльність.

Параліч утилізації: реальні наслідки

В Україні сьогодні дозволи мають лише 8 із 40 ліцензованих підприємств, і тільки 5 із них можуть переробляти медичні відходи.

Що це означає?

Понад 200 людей втратили роботу.
Мільйони гривень не потрапляють у бюджети всіх рівнів.
Медичні, хімічні та токсичні відходи накопичуються тисячами тонн.
Реально працюють усього кілька підприємств, що створює ризики монополії.
Небезпечні відходи можуть опинитися на нелегальних полігонах або “сірих” схемах.

У той час, коли держава мала б рятувати галузь, вона натомість виписує посадовцям премії та надбавки, а підприємства отримують… тишу.

Чи випадковість це — чи елемент корупційної схеми?

Журналісти почали отримувати дані, що кілька підприємств — ті, що залишилися працювати — мають “особливий статус” і не мають проблем з документами.

І виникає закономірне питання:

-Чи не створила держава навмисно штучний дефіцит дозволів?

— Чи не вигідно комусь, щоб лише 5–8 компаній працювали на ринку, який оцінюється у сотні мільйонів гривень?

— Чи не пояснює це мовчання міністерств, тоді як звичайні підприємства стоять і втрачають мільйони?

На тлі цього зарплатний скандал виглядає не просто аморально, а небезпечно. Бо коли чиновники отримують премії, а галузь падає — це не про державне управління.

Це — про системний конфлікт інтересів.

Коли утилізація стоїть, виграє хто?

Екологічна система програє.

Бізнес програє.

Люди втрачають роботу.

Бюджет недоотримує гроші.

А виграють…

❗ ті, хто має право працювати;

❗ ті, кому дозволи видали або продовжили;

❗ ті, хто контролює потоки відходів.

Корупція — це не лише “гроші в конвертах”.

Корупція — це коли система створена так, щоб працювала для “своїх”.

Що має зробити влада?

1. Провести прокурорську перевірку дій посадових осіб Мінекономіки і Міндовкілля.

2. Поновити роботу всіх підприємств, які подали документи, але не змогли оновити дозволи через технічні та юридичні прогалини.

3. Забезпечити відкритість реєстру, ОВД, висновків експертиз та процесів видачі дозволів.

4. Публікувати всі зарплати і премії чиновників у розрізі результатів їхньої роботи.

Висновок

Коли чиновники отримують високі зарплати, а підприємства зупиняються — це не економіка.

Це — красива обгортка на гнилій системі.

Україна не може дозволити собі екологічну кризу, створену власною владою.

І суспільство має право вимагати відповідей.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Крах системи утилізації : коли влада вирішують долі відходів

опубліковано 19.11.202519.11.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

В той час, як в Україні створюється сотні тисяч тонн небезпечних відходів щороку — бізнес і екологія стикаються із системним тупиком. І це не просто технічна проблема, а сигнал про ризик екологічної катастрофи.

Дефіцит діючих підприємств

На сьогодні лише 8 мають чинні дозволи на оброблення небезпечних відходів, на всю Україну. Із них — ще менше тих, які здатні працювати з медичними відходами.

➡ Фактично: більшість потужностей на утилізацію простоюють.

➡ Втрата бюджету, втрата робочих місць, накопичення токсичних речовин.

Величезна кількість відходів і майже відсутня переробка

Але замість того, щоб збільшувати кількість операторів та потужності — ми бачимо протилежне: бар’єри, зупинки, очікування дозволів.

Схеми і впливи: коли влада й бізнес ходять пліч-о-пліч

Нещодавнє розслідування НАБУ під назвою «Операція «Мідас»» виявило масштабну корупційну схему в енергетичній сфері: посадовці, радники, бізнес-структури — від 10 % до 15 % від вартості контрактів.

У матеріалі також згадується, що четверо міністрів могли бути прямо пов’язані із «плівками».

Це означає: коли стратегічні галузі мають систему «влада-бізнес», то ризики — для конкуренції, для екології, для бюджету.

Чому це стосується ринку утилізації відходів

Якщо в енергетиці працюють схеми — чому ми маємо бути впевнені, що в утилізації відходів такого немає?

Лише кілька підприємств мають право працювати з медичними чи небезпечними відходами — це створює монополістичні ризики.
В той час як державні органи видають/анулюють дозволи з частими змінами — це може означати невизначеність і залежність від «хто кого знає».
Бізнес, який має обладнання, ліцензії і хоче працювати — часто змушений чекати і не має гарантії, що все «законно» відбувається.

Наслідки для країни

Втрата понад 80 % потужностей з утилізації — це не просто цифра, а потенційна екологічна катастрофа.
Без конкуренції ціна послуги зростає, якість — падає, відходи — накопичуються.
Бізнес простоює, податки не надходять, ринок гальмується.
Якщо звернути увагу: в той момент, коли країна воює, кожен ризик екологічної безпеки має бути напоготові.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Мінекономіки мовчить – бізнес зупинився, хто за це відповідатиме?

опубліковано 31.10.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Лише з січня по жовтень 2025 року за екологічний податок до бюджету було перераховано понад 4,2 мільярди гривень.

Уявіть: підприємство витратило кошти, виконало всі вимоги, отримало дозвіл — а держава: «Даруйте, він дійсний тільки до осені».

Сьогодні частина компаній, що сплачують екологічний податок і займаються обробкою

небезпечних відходів, опинилася під ударом держави. Причина — не порушення, а постійні зміни внутрішніх актів Міністерства економіки, які змушують бізнес отримувати нові дозволи, часто дублюючи вже наявні.

Наприклад, підприємство, що пройшло всі перевірки (ліцензії, матеріально-технічну базу, контроль з боку трьох органів і прокуратури), після року отримує нове правило: потрібен ще один дозвіл. Через рік — ще один. Ще через рік — ОВД та ще два дозволи.

Замість того, щоб працювати, компанії постійно змагаються за папери. При цьому більшість з них працюють понад 15 років, платять податки, дають робочі місця і рятують нас від екологічної катастрофи. «Реформа», яка вбиває бізнес

У серпні 2024 року Кабмін ухвалив постанову №1003, запровадивши «експериментальний порядок» отримання дозволів на операції з відходами. У березні 2025 року цей порядок поширили постановою №340 на всі операції — від збирання до знищення.

На папері — реформа. У реальності — експеримент над законом.

Діючі законні дозволи, які були отримані раніше цією постановою були подовжені лише до 1 вересня 2025 року, хоча закон «Про управління відходами» прямо говорить: дозвіл є безстроковим. Держава власноруч створила правову діру, у яку зараз провалюється ціла галузь.

Бездіяльність Мінекономіки що призводить до зупинки цілої Галузі поводження з небезпечними відходами. Щороку Україна утворює понад 556 тисяч тонн небезпечних відходів, з них 85 тисяч —Медичних відходив. Їх неможливо просто «викинути» — потрібна спеціальна обробка, транспортування і знищення.

З 220 ліцензіатів (підприємств які мають право обробляти небезпечні відходи) в Україні

залишилося лише 40. Після зупинки дозволів з 1 вересня 2025 року реально працюють лише 8 підприємств, із яких 5 утилізують медичні відходи.

Ще 9 зупинили роботу через завершення дозволів, 6 займаються лише мастилами, а 11

мають право переробляти лише власні відходи.

Фактично сьогодні лише 8 із 40 підприємств можуть обробляти небезпечні відходи різних типів — за офіційними даними реєстру ліцензіатів Міндовкіля.До цих цифр потрібно доєднати великі підприємства такі як Нафтогаз

Україна та інші , які утворюють відходи, та які теж мали дозвіл на переробку власних відходів але з першого вересня вже не можуть обробляти небезпечні відходи що утворились на підприємстві .

Бізнес стоїть, система не працює

Підприємці, які роками вкладали кошти у фільтри, печі та лабораторії, опинилися у бюрократичному вакуумі. Електронна система оцінки впливу на довкілля (ОВД) з липня по вересень 2025 року просто не працювала. Документи завантажуються тижнями, система падає, а чиновники «розводять руками». А що саме цікаве коли журналісти зв’язались з Мінекономіки за коментарями з приводу цієї ситуації , на питання чи буде подовжена дія дозволу ми отримали відповідь

«Нажаль на разі нема політичного рішення для подовження дозволу». Цікаво хто

прийняв це політичні рішення, та які посадові особи відповідальні за це рішення ?

Результат роботи об’єднання двох міністерств (Міндовкілля та Мінекономіки):

десятки компаній зупинили роботу.

• 10 підприємств уже стоять, кожне — 20–30 працівників.

• Великі утворювачі відходів теж не можуть більше утилізувати власні

• небезпечні відходи

• Сотні людей залишилися без роботи.

• Тисячі тонн відходів — без утилізації.

• Мільйони гривень податків — без надходження до бюджету.

• Мільйони не оплачених екологічних зборів

Закон на паузі, поки відходи ростуть

Тимчасові дозволи прямо порушують:

• Закон «Про управління відходами»;

• Закон «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

• Конституцію України.

Це не бюрократична помилка — це узурпація закону і удар по економіці.

Ми на межі екологічного колапсу

Якщо держава не продовжить дію дозволів бодай на рік, Україна залишиться без хочаб якоїсь системи утилізації небезпечних відходів, все буде покладено на 8 підприємств, що мають ОВД. Але це не можливо не технічно не логістично, 8 підприємств не зможуть обробити навить чверть небезпечних відходів що утворіться кожного місяця .

Медичні, хімічні, промислові відходи — усе це залишиться без обробки, без контролю, без утилізації.

І це вже не прогноз — це дата у календарі.

Ми можемо втратити все, що було створено роками:екологічну безпеку, робочі місця, довіру до держави. Бо якщо країна не може впоратися навіть із власним сміттям — про який «європейський курс» може йти мова?

Поки країна воює за життя, уряд, схоже, вирішив відкрити новий фронт — проти власного бізнесу.

Голос тих, хто ще бореться

Асоціація професіоналів довкілля PAEW офіційно звернулася до уряду:

«Не можна гратися у реформи там, де ціна помилки — життя і здоров’я людей. Без продовження дії дозволів ми отримаємо хаос, зупинку критичних операцій і загрозу для країни». Бізнес не просить пільг. Бізнес просить закону. А держава, схоже, відвертається — прикриваючись гаслом «експеримент».

Посилання на звернення : Наразі журналісти ІА Інфонююз публікують звернення Асоціація ПАEW головою якої є Людмила Циганок

ЗВЕРНЕННЯ:https://ukraine-oss.com/zvernennya-paew-zayavyla-pro-porushennya-prynczypiv-derzhavnoyi-regulyatornoyi-polityky-v-eksperymentalnomu-poryadku-otrymannya-dozvoliv-na-obroblennya-vidhodiv/

PAEW заявила про порушення принципів державної регуляторної політики в експериментальному порядку отримання дозволів на оброблення відходів- Офіс Сталих Рішень

Коротко і зрозуміло що само вказано в звернені Асоціація професіоналів довкілля

PAEW та Людмилою Циганок

Дозволи повинні бути «постійними», а не тимчасовими. За законом, якщо компанія отримала дозвіл на обробку відходів, він діє безстроково. А новий експериментальний порядок встановив, що такі дозволи закінчуються 1 вересня 2025 року.

PAEW вважає це порушенням закону. 2. Закони важливіші за експерименти. Якщо норма нового порядку суперечить закону, вона «не має сили». Тобто компанії не повинні підкорятися правилам, які порушують основний закон. 3. Порушення логіки законів.

Нові правила суперечать старим законам і створюють правову плутанину. Це немов дати одній людині дві суперечливі інструкції одночасно. 4. Державна політика має бути справедлива. Закони кажуть, що будь-які нові правила повинні бути обґрунтованими і не заважати бізнесу без причини. Новий порядок цього не дотримується.

Що пропонує PAEW:

• Дати чітке роз’яснення, чому новий порядок суперечить закону.

• Захистити права компаній, щоб вони могли працювати за законом, а не за тимчасовими правилами. Простіше кажучи: PAEW говорить: «Не можна робити тимчасові правила, які суперечать закону. Якщо компанія отримала дозвіл, він повинен працювати без обмежень, а не закінчуватися через кілька місяців».

ВисновокТак, у нас війна. Але війна — не привід зупиняти країну зсередини.

Ми не маємо права допустити, щоб рішення кількох кабінетів зруйнували екологічну систему, яка трималася десятиліттями.

Україна бореться за свободу — але свобода неможлива без відповідальності. А відповідальність починається з поваги до закону, навіть коли мова йде про… відходи.

Чому це важливо:

Запровадження строковості «спрощених» дозволів створює правову невизначеність для бізнесу, який уже інвестував у відповідність вимогам, пройшов держекоекспертизу чи оцінку впливу на довкілля (ОВД). Це підвищує регуляторні ризики, витрати, може зупинити операційну діяльність учасників ринку поводження з

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Чи закінчується строк дії «спрощених» дозволів на оброблення відходів 1 вересня 2025 року?

опубліковано 28.10.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Чи закінчується строк дії «спрощених» дозволів на оброблення відходів 1 вересня 2025 року, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 340: «Строк дії дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, отриманих відповідно до цього пункту, закінчується 1 вересня 2025 року»?

Відповідає на запитання:

Тимошенко Марина Євгенівна, екологічний аудитор, інженер з охорони навколишнього середовища промислового підприємства, консультант з питань охорони довкілля

Відповідно до змін до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2025 № 340, які набрали чинності 01.04.2025, розширено коло суб’єктів господарювання, які можуть приєднатися до експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з відходами за кодами R1 – R13 та D1 – D15 відповідно до додатків 1 і 2 до Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX (далі — ЗУ № 2320-IX), за наявності одного з таких документів, якщо діяльність, яка оцінена висновком державної екологічної експертизи або висновком з оцінки впливу на довкілля, відповідає вимогам Закону:

позитивного висновку державної екологічної експертизи відповідно до Закону України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 № 45/95-ВР (втратив чинність) щодо поводження з небезпечними (збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) та побутовими (оброблення, перероблення, утилізація, знешкодження і захоронення) відходами;
висновку з оцінки впливу на довкілля, яким визначено допустимість провадження видів планованої діяльності, а саме операцій у сфері поводження з небезпечними відходами (зберігання, оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) та у сфері поводження з побутовими та іншими відходами (оброблення, перероблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення) обсягом 100 тонн на добу або більше, та об’єктів поводження з відходами, а саме установок для промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва та утилізації, видалення, оброблення, знешкодження, захоронення побутових відходів, відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII.

Строк дії дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів, зазначених в змінах до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, закінчується 1 вересня 2025 року.

Разом з тим, вказане положення підзаконного нормативно-правового акта суперечить нормам актів вищої юридичної сили. Частина 9 статті 42 ЗУ№ 2320-IX прямо передбачає, що дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів є безстроковим. Крім того, відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV, строк дії документа дозвільного характеру або його безстроковість встановлюється виключно законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, у тому числі Кабінет Міністрів України, зобов’язані діяти виключно в межах повноважень, визначених Конституцією та законами України. Установлення строку дії дозволів на підставі урядової постанови, а не закону, є перевищенням повноважень, що, у свою чергу, створює нормативну колізію між законом і підзаконним актом.

Відтак, обмеження строку дії дозволу, встановлене підзаконним нормативним актом, виходить за межі повноважень Кабінету Міністрів України та не відповідає вимогам чинного законодавства. Така правова колізія створює належні підстави для визнання відповідного положення таким, що не підлягає застосуванню, і формує прецедент для відстоювання суб’єктами господарювання своїх прав та інтересів у судовому порядку.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Український бізнес сплатив понад 4 млрд грн екологічного податку

опубліковано 21.10.2025 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Підприємства сплатили на 300 млн грн більше екоподатку, ніж торік

За січень-вересень 2025 року українські підприємці перерахували до державного бюджету 4,2 млрд грн екологічного податку.

Про це повідомила Державна податкова служба України (ДПС). Найбільше коштів з екологічного податку надійшло з: 1) Дніпропетровської області — 841,1 млн грн; 2) міста Києва — 809,6 млн грн; 3) Івано-Франківської області — 461,7 млн грн; 4) Запорізької області — 277 млн грн. Загальна сума сплаченого екоподатку за 9 місяців 2025 року з усіх областей України становила 4,2 млрд грн, тоді як минулого року за аналогічний період бізнес перерахував до бюджету 3,9 млрд грн.

За рік показник зріс на 300 млн грн (7,1%). Хто зобов’язаний сплачувати екологічний податок У ДПС підкреслили, що екологічний податок сплачують підприємства, які здійснюють викиди забруднювальних речовин у повітря, скиди у водні об’єкти, розміщують відходи або утворюють радіоактивні відходи.

Тимчасово звільнені від сплати екологічного податку підприємці, чиї об’єкти розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих. Звільнення діє з місяця початку бойових дій або окупації до місяця, що настає після їх завершення. Перелік таких територій визначає Міністерство розвитку громад та територій. Нагадаємо читачам ЕкоПолітики, що у червні Верховна Рада України проголосувала за зміни до Податкового кодексу, пов’язані з екоподатком. Народні депутати ухвалили за основу проєкт Закону № 13157 “Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Згідно з порівняльною таблицею до цього законопроєкту, додаткові частини отримають 4 статті Податкового кодексу.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Підприємство на Київщині закопувало в ґрунт небезпечні шкідливі речовини

опубліковано 14.11.202414.11.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

🤯44-річний директор товариства та 5 його працівників, не маючи жодної ліцензії та відповідної бази, укладали договори з іншими підприємствами щодо надання їм послуг з утилізації небезпечних відходів.

Ділки у Київській області просто закопували в землю ртутні лампи, прострочені медикаменти та інші токсичні речовини, які згідно норм екологічної безпеки повинні бути утилізовані без шкоди екології.

Згідно з експертним висновком, земельні ділянки, забруднені міддю, хромом, цинком та фосфором, а збиток, завданий державним інтересам сягає понад 9 млн грн.

Усім причетним загрожує до п’яти років тюрми.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

У Міндовкілля пропонують подовжити термін дії декларацій про поводження з відходами

опубліковано 17.10.202417.10.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Це вимушений крок через недолуге впровадження “сміттєвої” реформи

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило проєкт постанови Кабінету міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137», який передбачає збільшення терміну дійсності декларацій про поводження з відходами з 9 до 15 місяців.

Проєкт постанови та пояснювальну записку до нього відомство опублікувало на своєму сайті. Бачимо, що чиновники міністерства відреагували на критичні зауваження фахівців щодо проблем з отриманням дозвільних документів у сфері поводження з відходами.

Вони пропонують уряду продовжити термін дії отриманих раніше декларацій ще на пів року. Варто зауважити, що дія цієї постанови не поширюється на господарську діяльність з управління небезпечними відходами. У Міндовкілля зазначили, що даний проєкт постанови покликаний забезпечити належне виконання положень Закону України «Про управління відходами» суб’єктами господарювання, які здійснюють операції з оброблення відходів в умовах збройної агресії російської федерації. Нагадаємо, Кабмін вже продовжував термін поданих декларацій про відходи. Так, на початку червня уряд пролонгував дійсність цих документів на 4 місяці – до 9 жовтня 2024 року.

Як писала ЕкоПолітика раніше, така необхідність виникла через значні складнощі із впровадженням реформи з управління відходами в Україні. Зокрема, через те, що після прийняття у червні 2022 року рамкового закону №2320-IX “Про управління відходами” Кабінету міністрів України та профільному міністерству знадобилося більше ніж півтора року, аби розробити Порядок видачі дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів.

Тому підприємці, які працюють у даній сфері, просто фізично не встигли отримати нові документи – декларації про поводження з відходами. У липні ми давали позицію екологів, які заявляли, що 90% норм закону про відходи – мертві. Вони звернули увагу чиновників та громадськості на катастрофічну ситуацію із дозволами на здійснення операцій з оброблення відходів.

Фахівці наголосили, що після завершення 9 липня 2024 року чергового перехідного періоду, передбаченого Законом України «Про управління відходами», у Реєстрі Дозволів на здійснення операцій зі змішаними побутовими відходами було тільки 2 суб’єкти замість потенційних 794 суб’єктів. Це наочно ілюструє другу суттєву проблему у реформуванні галузі поводження з відходами – надзвичайно повільний темп видачі зацікавленим підприємствам дозвільних документів нового зразка.

На початку жовтня бити на сполох через цю проблему почали в Асоціації професіоналів довкілля. Спеціалісти заявили, що через несвоєчасну підготовку та прийняття нормативно-правових актів до Закону України №2320-IX “Про управління відходами”, а також через вкрай повільний темп видачі дозволів Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, 92% компаній, які мають ліцензії на поводження з небезпечними відходами, 10 жовтня їх втратять і сфера утилізації небезпечних відходів буде паралізована.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

На всю Україну після 9 жовтня знов може залишитись 3 (три!!) законні ліцензіати, що матимуть право приймати небезпечні відходи від утворювачів!

опубліковано 13.10.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

За даними Реєстру ліцензій на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами станом на 03 жовтня 2024 року обліковується 37 ліцензіатів.

09 жовтня 2024 року завершується строк дії декларацій про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів, та те що дозвіл отримано лише 3 ліцензіатами, після 09 жовтня потенційно ліцензію втратять 34 ліцензіати», – пояснює Людмила ЦИГАНОК, президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW

9 липня 2022 року було опубліковано Закон України «Про управління відходами», який набрав чинності через 12 місяців – з 9 липня 2023 року.

У відповідності до перехідних положень вказаного Закону уповноважені органи мали забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, до моменту набрання чинності цим Законом, тобто до 09.07.2023.

Крім цього, за Прикінцевими і перехідними положеннями Закону, суб’єкти господарювання у сфері управління відходами, установки яких експлуатуються на день набрання чинності цим Законом отримують дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів:

протягом шести місяців після набрання чинності цим Законом – щодо установок потужністю 100 тон на добу або більше (тобто до 09 січня 2024 року);
протягом одного року після набрання чинності цим Законом – щодо установок потужністю менше 100 тон на добу (тобто до 09 липня 2024 року).

Таким чином, законодавцем, за умови прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону до 09.07.2023 та належного виконання обов’язків всіма учасниками процесу, закладено справедливий та достатній перехідний період для отримання дозволу.

В межах реформування сфери управління відходами значна частина суб’єктів господарювання, діяльність якої раніше не потребувала отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, потрапила під дію ст. 42 Закон України «Про управління відходами» та необхідність отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

За відсутності необхідного нормативного регулювання постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137 «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314» було передбачено, що подані суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів є дійсними до 09 травня 2024 року.

Порядок видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 р. № 1328, набрав чинності лише 26.12.2023.

Внаслідок чого суб’єкти господарювання не мали можливості використати перехідний період, гарантований та передбачений Законом України «Про управління відходами».

Під тиском бізнесу та враховуючи проблемні питання функціонування інформаційної системи управління відходами як функціонального модуля Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема», через яку подаються документи для отримання дозволу, постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 637 «Про внесення зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137» строк дії поданих суб’єктами господарювання декларацій про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів продовжено до 09 жовтня 2024 року.

За даними Реєстру дозволів здійснення операцій з оброблення відходів станом на 03 жовтня 2024 року дозвіл отримано 103 суб’єктами господарювання, у т.ч. лише 3 суб’єкти господарювання, що мають ліцензію на здійснення операцій з управління небезпечними відходами.

При цьому в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів станом на 03 жовтня 2024 року за спрощеним порядком зареєстровано 633 суб’єкти.

За постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 р. № 1003, Порядок реалізації експериментального проекту щодо спрощеного порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (набрав чинності 04.09.2024) поширюється на обмежене коло суб’єктів, операцій з відходами та на відходи, які не є небезпечними (збирачів/перевізників відходів, що не є небезпечними; суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з видалення відходів, що не є небезпечними, за кодами D1, D4, D5; суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з відходами, що не є небезпечними, за кодом R12 виключно в частині демонтажу, сортування, дроблення, ущільнення, гранулювання, сушіння природним шляхом, подрібнення та R13; суб’єктів господарювання, в процесі основної діяльності яких утворюються відходи деревини, що не є небезпечними, та використовуються у подальшому з метою отримання теплової енергії для задоволення власних потреб за наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами)

Співвідношення (633 до 103) обмеженої кількості суб’єктів, які здійснюють лише окремі операції відносно відходів, що не є небезпечними, та зареєструвалися як суб’єкти Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів протягом 30 днів (з моменту дії постанови від 30 серпня 2024 р. № 1003) до кількості суб’єктів господарювання, які отримали дозвіл (103) за 283 днів дії Порядку отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів, свідчить про проблематику в процедурі отримання дозволу та у виконання посадових обов’язків працівниками Міндовкілля.

Станом на 30.08.2024 було подано 700 заяв на отримання дозволу, кількість прийнятих рішень про відмову – 548 (на розгляді 69), кількість рішень про видачу дозволу – 83.

Тобто дозвіл видається лише відносно однієї з восьми поданих заяв суб’єктів господарювання, що може свідчити про безпідставність відмов у видачі дозволу, відмови з причин, раніше не зазначених попередніх відмовах, недосконалості ЕкоСистеми, тощо.

При цьому, за даними Міндовкілля декларацію про відходи за 2023 рік подано понад 58 000 заявників, у відповідності до листа Держстату України від 16.05.2024 № 06.5-09/79-24 статистичне спостереження за формою № 1-відходи (річна) «Звіт про відходи» за 2023 рік подали 9 880 респондентів.

Тобто потенційно дозвільною процедурою має бути охоплено до 10 тисяч суб’єктів господарювання.

09 жовтня 2024 року завершується строк дії декларацій про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів, та те що дозвіл отримано лише 3 ліцензіатами, після 09 жовтня потенційно ліцензію втратять 34 ліцензіати.

Враховуючи поточну ситуацію, кількість поданих заяв суб’єктів господарювання щодо отримання дозволу та результати їх розгляду, кількість суб’єктів господарювання, які зареєстровані як оброблювачі за спрощеним порядком, кількість суб’єктів звітності та завершення строку дії декларацій 09 жовтня 2024 року, Асоціація професіоналів довкілля PAEW звертається до КМУ, щоб:

Внести зміни до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2023 р. № 1137» та продовжити строк дії поданих суб’єктами господарювання декларацій про провадження видів господарської діяльності щодо здійснення операцій з оброблення відходів до 09 січня 2025 року.
Державну Регуляторну Службу України ініціювати перевірку Міндовкілля в частині здійснення повноважень щодо видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів та прийняти відповідні заходи реагування.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Apple оштрафувала на антимонопольне право ЄС на понад 1,8 мільярда євро у справі Spotify

опубліковано 04.03.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Apple була вражена антимонопольним штрафом ЄС у розмірі понад 1,8 мільярда євро (1,95 мільярда доларів) у понеділок, це перший в історії, за те, що він не дозволив Spotify та іншим потоковим сервісам музиці інформувати користувачів про варіанти оплати за межами App Store.

Рішення Європейської комісії було викликано скаргою шведського сервісу потокової музики Spotify у 2019 році на це обмеження та 30% зборів Apple App Store.

Виконуючий орган Європейського Союзу з питань конкуренції заявив, що обмеження Apple є несправедливими умовами торгівлі, відносно новим аргументом в антимонопольній справі, а також використовується голландським антимонопольним агентством у рішенні проти Apple у 2021 році у справі, порушеній постачальниками додатків для знайомств.

Виконавець конкуренції ЄС заявив, що додав додаткову одноразову суму в розмірі 1,8 мільярда євро до основної суми як стримуючий фактор для Apple, і тому, що значна частина шкоди, заподіяної поведінкою Apple, була негромахновою. У ньому не було сказано, яка була основна сума.

«Протягом десятиліття Apple зловживала своїм домінуючим становищем на ринку розповсюдження додатків для потокової передачі музики через App Store», — заявила в заяві керівник антимонопольного законодавства ЄС Маргрете Вестагер.

«Вони зробили це, обмеживши розробників інформувати споживачів про альтернативні, дешевші музичні послуги, доступні за межами екосистеми Apple. Це незаконно відповідно до антимонопольних правил ЄС», — сказала вона.

Віце-президент Європейської комісії Маргрет Вестагер дає прес-конференцію щодо заперечень ЄС, надісланих Apple щодо практики щодо Apple Pay, у штаб-квартирі ЄС у Брюсселі 2 травня 2022 року. ЄС звинуватив Apple у блокуванні конкурентів від свого популярного — Віце-президент Європейської комісії Маргрет Вестагер на прес-конференції щодо заперечень ЄС, надісланих Apple щодо практики щодо Apple Pay у травні 2022 року. (KENZO TRIBOUILLARD/AFP через Getty Images) (KENZO TRIBOUILLARD через Getty Images)

Apple розкритикувала рішення ЄС, заявивши, що оскаржить його в суді.

«Рішення було прийнято, незважаючи на те, що Комісія не виявила жодних достовірних доказів шкоди споживачам, і ігнорує реалії ринку, який процвітає, конкурентоспроможний і швидко зростає», — йдеться в заяві компанії.

«Основним прихильником цього рішення — і найбільшим бенефіціаром — є Spotify, компанія, що базується в Стокгольмі, Швеція. Spotify має найбільший додаток для потокової передачі музики у світі, і під час цього розслідування зустрічався з Європейською комісією більше 65 разів», — йдеться у повідомленні.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Тиск на бізнес продовжується? Чому ДБР влаштовує обшуки у «Синєво»

опубліковано 28.02.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Тиск на бізнес продовжується? Чому ДБР влаштовує обшуки у «Синєво»

Не встигли соцмережі охолонути від обшуків компанії Ігоря Мазепи, як 27 лютого ДБР знову дійшло до бізнесу з обшуками.

За спостереженнями Сергія Штепи, подібні обшуки відбуваються постійно, як тільки президент вирушає у відрядження за кордон. Так і цього разу — як тільки президент вирушив до Саудівської Аравії обговорювати Формулу миру, як ДБР наклало арешт на будівлю головного офісу та центральної лабораторії «Синєво» у Києві. За даними соціолога з посиланням на заяву компанії, арешт є абсолютно безпідставним і протизаконним.

Як повідомляє Сергій Штепа, у «кулуарах» активно обговорюють, що план обшуків для тиску на бізнес може складати заступник Генпрокурора Войтенка разом із директором ДБР Олексієм Сухачовим, якого колись звільнили з Генпрокуратури за незнання законодавства.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

САП И НАБУ готовят подозрение главе Киевского апелляционного суда Ярославу Головачеву

опубліковано 26.02.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

Специализированная антикоррупционная прокуратура (САП) и Национальное антикоррупционное бюро Украины (НАБУ) готовят подозрение главе Киевского апелляционного суда (КАС) Ярославу Головачеву по фактам коррупции.

Об этом пишут СМИ со ссылкой на высокопоставленный источник в правоохранительных органах. В ноябре 2023 года НАБУ и САП разоблачили четырех судей Киевского апелляционного суда на получении взятки в размере 35 тысяч долларов за принятие «нужного» решения по делу об отмене ареста «Мотор-Сичи» по делу экс-руководителя предприятия Вячеслава Богуслаева.

Вероятно, задержанные на взятке дали показания по коррупционным действиям главы КАС, деятельность которого давно вызывает вопросы у посольств западных стран и институтов.

Напомним, Ярослав Головачев занял кресло главы КАС еще при предыдущем президенте Украины Петре Порошенко, за что в благодарность в январе 2022 года отметил арест коллекции картин Петра Алексеевича.

В 2017 году Сергей Лещенко также писал о Ярославе Головачеве, как известного своими плотными контактами со «смотрящим» по судам Украины Александром Грановским.

Как писали СМИ, за несколько лет Ярослав Головачев и его семья сказочно разбогатели. Помимо множества объектов недвижимости и счетов, судья якобы купил роскошную виллу на Кипре за $4 млн. и мог получить с семьей получить гражданство этой страны.

В декларации за 2022 год, Ярослав Головачев скрывает стоимость имущества, в том числе своей супруги Анастасии Головачевой, которая также работает в судебной системе.

Также в 2018 году журналисты писали о том, что Высшая квалификационная комиссия судей (ВККС) не заметила несоответствия декларации главы КАС и декларации об имущественном состоянии, которую подал его тесть — Сергей Рыбченко. Доходы и расходы Ярослава Головачева и его родственников явно не сходятся, что также заинтересовало не только журналистов, но и детективов САП и НАБУ.

Головний редактор Марина Жуковіна

Розслідування

Google виплатить 350 млн доларів за витік особистих даних користувачів

опубліковано 06.02.2024 вiд Головний редактор Марина Жуковіна

В компанії Google погодилися виплатити 350 мільйонів доларів США для того, аби врегулювати судовий позов через декілька років після інциденту, коли через недолік в системі безпеки особисті дані користувачів веб-сайту соцмережі Google Plus, якого вже не існує, потрапили до Інтернету.

Таку угоду було досягнуто за декілька тижнів після того, як компанія задовольнила ще один позов, який подали користувачі веб-браузера Chrome, де їхня інформація відстежувалася навіть, якщо вони вмикали приватний режим.

Люди, які купили акції Google з 23 квітня 2018 року по 30 квітня 2019 року, зможуть подати заявку на отримання частки відшкодування, згідно з поданням до суду Північного округу Каліфорнії. Інвестори, які мають на це право, отримають повідомлення поштою, а також буде створено веб-сайт з інформацією», — йдеться в заяві.

Що відомо про судовий позов проти компанії

У 2018 році компанії Google стало відомо, що її системи протягом років передавали дані мільйонів користувачів сайту Google Plus для зовнішніх розробників, проте керівництво компанії не повідомляло про це суспільство або акціонерів.

«У внутрішній записці Google того часу зазначалося, що якщо про прогалину в системі безпеки стане відомо, компанія може піддатися такій же перевірці, як і Facebook у зв’язку з використанням її даних компанією Cambridge Analytica під час виборів 2016 року. Через кілька місяців газета Wall Street Journal повідомила про потенційний витік даних, що призвело до різкого падіння акцій компанії та викликало хвилю негативних повідомлень у ЗМІ», — наголосили у матеріалі.

Чи виплатила компанія кошти для користувачів

Після чого почалися судові позови і вже в 2018 році компанія задовольнила спільний позов користувачів, дані яких постраждали на 7,5 млн доларів. Проте переважна частина людей, які подали позов, змогли отримати лише декілька доларів.

«Ми регулярно виявляємо і виправляємо проблеми з програмним забезпеченням, розкриваємо інформацію про них і серйозно ставимося до цих проблем. Це питання стосується продукту, який більше не існує, і ми раді, що воно вирішене», — запевнив представник Google Хосе Кастаньєда.

Нагадаємо, в Нідерландах розпочали готуватися до припинення користування соцмережею Facebook, таке рішення пов’язано з безпекою даних. Спочатку чиновники планували домовитися з очільником Meta щодо захисту персональної інформації, проте перемовини не дали результату.

Також ми повідомляли, що гендиректор Meta Марк Цукерберг вибачився перед батьками дітей, які постраждали через вплив соцмереж. Це сталося під час слухань в юридичному комітеті Сенату США про захист дітей від експлуатації та жорстокого поводження в Інтернеті.