Екологія

Вітряки за домовленістю? Рішення Мінекономіки посилило питання до Соболєва

Київ, 18 лютого 2026 року — Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України ухвалило позитивне рішення щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД № 8343) проєкту будівництва 30 вітроустановок загальною потужністю до 156 МВт у Тур’є-Реметівській громаді. 

За офіційними даними, у відомство надійшло понад 500 звернень від місцевих громадських організацій та природоохоронців. Міністр Олексій Соболєв заявив, що всі документи були ретельно перевірені, і немає підстав визнавати діяльність недопустимою. 

Втім, реакція активістів та частини громадськості була різкою: вони стверджують, що рішення віддано не на основі екологічних ризиків, а під тиском політичних та бізнес-груп, пов’язаних із колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим та брати Мкртчанами. 

Еко-групи звертають увагу, що інтерес до цього проєкту виявляли структури з офшорними бенефіціарами та історичними зв’язками з ІСД (Індустріальним союзом Донбасу), колишній радою директорів якої керував Сергій Тарута. Вони закликають Мінекономіки переглянути рішення щодо ОВД до завершення повноцінних екологічних процедур. 

Неодноразово порушується питання прозорості процесу: окремі експерти та громадські діячі наполягають, що рішення не лише відкриває шлях до масштабного будівництва в Карпатах, але й підсилює підозри про можливі впливові «домовленості» між владою та бізнесом. 

У той же час представники компанії «Вітряні парки України» відзначають, що проект пройшов повну нормативну експертизу, і позитивне ОВД є логічним результатом якісної підготовки документації.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В Україні збудують новий біометановий завод

Агропромислова група «Пан Курчак» оголосила про плани будівництва сучасного біометанового заводу загальною річною потужністю понад 7 мільйонів кубометрів біометану — відновлюваного газу, який виготовляють із органічних відходів. 

Завод має стати частиною нової енергетичної інфраструктури компанії: підприємство планує використовувати органічні відходи з власних птахоферм (зокрема курячий послід і інші біологічні залишки) для виробництва біогазу, який після очищення перетворюватиметься на якісний біометан. 

Що планують у «Пан Курчак»

🔹 Новий завод вироблятиме більше 7 000 000 м³ біометану на рік, що робить його значним гравцем у національному ринку зеленої енергії. 

🔹 Компанія розраховує не лише на енергетичну автономність, а й на експортні можливості — зокрема постачання газу за кордон. 

🔹 Окрім власне будівництва, заплановані інвестиції в модернізацію виробництва, цифрові рішення та сталий розвиток бізнесу. 

Контекст розвитку біометану в Україні

📌 Біометан — це очищений біогаз, що виробляють із органічних відходів (сільськогосподарських, тваринницьких чи сміттєвих). Такий газ може замінювати традиційний природний газ у побуті та промисловості, значно знижуючи викиди парникових газів. 

📌 У 2025 році українські компанії вперше успішно почали експорт біометану до ЄС — за рік загальний обсяг поставок склав понад 11,2 млн м³. 

📌 Сільськогосподарські відходи стають ключовим джерелом сировини для біометану в Україні, а саме виробництво активно нарощується агровиробниками. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Мінекономіки провалило хімію і утилізацію небезпечних відході

Впровадження європейських правил REACH та CLP в Україні фактично зірване. Реформа, яка мала забезпечити контроль за обігом хімічних речовин і наблизити країну до стандартів ЄС, уже четвертий рік не працює — спочатку через бездіяльність Міндовкілля, а після передачі повноважень — через управлінський провал Мінекономіки.

Замість системного запуску реформи Мінекономіки зробило ставку на формальну цифровізацію через систему «Дія», яка на практиці паралізувала дозвільні процедури. Процеси не спростилися — вони зупинилися. Бізнес залишився без працюючих механізмів, а держава — без контролю.

Паралельно Мінекономіки фактично провалило сферу утилізації небезпечних відходів. Станом на сьогодні в Україні реально працює близько восьми підприємств, здатних легально переробляти небезпечні відходи на всю країну. Це критично мала кількість для держави з промисловою економікою та значними обсягами токсичних відходів.

У результаті підприємства або змушені зупиняти діяльність, або залишаються без можливості легально передавати небезпечні відходи на утилізацію. Така ситуація напряму створює ризики накопичення токсичних речовин, зростання тіньових схем та загрозу для довкілля і здоров’я людей.

Цей кейс ще раз демонструє підхід Мінекономіки: фокус на ідеях, презентаціях і паперових рішеннях, а не на реальній стратегії. Замість вибудовування повноцінної інфраструктури хімічної безпеки та утилізації відходів держава імітує реформу, перекладаючи наслідки на бізнес і суспільство.

Експерти наголошують: без чіткої державної політики, реальних інструментів і відповідальності профільних органів Україна не стане екологічно безпечною країною — незалежно від кількості задекларованих реформ і цифрових сервісів.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

ЄС виділив ще €4,9 млрд на боротьбу зі зміною клімату

Європейська Комісія ухвалила основну робочу програму Horizon Europe на 2026–2027 роки, загальний бюджет якої становить €14 млрд. Принаймні 35 % коштів буде спрямовано на досягнення кліматичних цілей ЄС — це додаткові **€4,9 млрд інвестицій у кліматичні дії. 

Програма підтримує наукові дослідження та інновації, які допоможуть одночасно декарбонізувати та модернізувати промисловість Євросоюзу, забезпечити стійке енергопостачання, адаптацію до змін клімату й розвиток чистих технологій. 

🔎 Основні напрями фінансування:

  • Нова конкурсна програма на €540 млн, що стартує 18 грудня 2025 року, зосереджена на підтримці Угоди про чисту промисловість — проєктів, пов’язаних із чистими технологіями та декарбонізацією енергоємних галузей промисловості.  
  • Кластер 4 “Цифрові технології, промисловість та космос” — €437 млн на низьковуглецеві та циркулярні промислові рішення.  
  • Кластер 5 “Клімат, енергетика та мобільність” — €1,644 млрд на розвиток відновлюваних джерел енергії, систем зберігання енергії, ефективні мережі та чистий транспорт.  
  • Кластер 6 “Харчування, біоекономіка, природні ресурси” — €778 млн для проєктів із зменшення впливу на клімат і адаптації в агросекторі та природокористуванні.  

📌 Такий фінансовий пакет покликаний не лише підтримати наукові дослідження, але й конкретні проєкти та бізнес-ініціативи, які прискорюватимуть “зелений” перехід Європейського Союзу, сприяючи стійкій економіці та досягненню кліматичних цілей до 2030 року та далі. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Блискавка, що дістала космосу

Це виглядає як кадр з наукової фантастики, але насправді це реальна атмосфера Землі. Над Адріатичним морем один потужний удар блискавки у верхніх шарах атмосфери спричинив одразу два надзвичайно рідкісні світлові явища. І обидва в одну мить потрапили на фото.

Кілька тижнів тому над Адріатичним морем, між Італією та Балканським півостровом, сталася особливо потужна блискавка. Її електричне поле поширилося на сотні кілометрів і сягнуло верхніх шарів атмосфери над містечком Поссаньйо на півночі Італії, неподалік Венеції. Саме там одночасно виникли два рідкісні атмосферні феномени, які вдалося зафіксувати на одному знімку.

Автор фото — італійський фотограф Вальтер Бінотто, лауреат престижної премії  Wildlife Photographer of the Year (“Фотограф дикої природи року”), який спеціалізується на зйомці малодосліджених атмосферних явищ.

На знімку видно два червоні світлові утворення. Перше — дископодібне кільце, відоме як ELVE (елв). Друге — схоже на медузу або щупальця світіння, яке називають sprite (спрайт).

Обидва явища належать до класу Transient Luminous Events — короткочасних світлових спалахів у верхній атмосфері, пов’язаних із грозами. Їхня тривалість — лише мілісекунди, що робить фіксацію надзвичайно складною.

“Це рідкісний дует — sprite і ELVE одночасно. Червоний об’єкт зі щупальцями в центрі — це спрайт. Червоне “літаюче блюдце” навколо нього — ЕЛВ”, — написав Бінотто в Instagram.

За його словами, ELVE виникає, коли надпотужна блискавка створює інтенсивний електромагнітний імпульс, який досягає іоносфери. Червоне кільце показує місце, де цей імпульс “вдарив” по верхньому шару атмосфери.

Червоне забарвлення обох феноменів пояснюється збудженням частинок азоту у верхніх шарах атмосфери. Подібний ефект можна спостерігати й у полярних сяйвах, але там джерелом енергії є частинки з космосу, а не грозова активність.

Для зйомки Бінотто використовує камеру, модифіковану для астрофотографії, яка значно чутливіша до інфрачервоного світла. За понад десять років спостережень він сфотографував сотні спрайтів, але ELVE — лише тричі, включно з цим унікальним випадком, коли обидва явища з’явилися одночасно.

ELVE були відкриті лише у 1990 році — їх вперше зафіксували астронавти шатла Discovery під час місії з запуску сонячного зонда Ulysses. Вони можуть простягатися на сотні кілометрів в іоносфері, через що Бінотто жартома порівнює їх з “материнським кораблем прибульців” із фільму “День Незалежності”.

А от спрайти вперше сфотографували у 1989 році. На відміну від блискавок, вони не спрямовані до землі — навпаки, рухаються вгору, сягаючи висот від 50 до 90 км, майже до умовної межі космосу.

Попри свою рідкісність і складність спостереження, такі явища поступово стають доступнішими для ентузіастів. “Зараз почати набагато легше, ніж коли я починав. Тоді майже не було жодних пояснень, як це робити”, — розповів Бінотто у коментарі IFLScience, порадивши спеціалізовані ресурси для охочих.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Закриття бізнесу в Україні: екологічна галузь під ударом

В Україні триває масове закриття підприємств. За даними відкритих реєстрів та аналітики, за останній рік діяльність припинили тисячі компаній, значна частина з яких — малі та середні підприємства. Найбільше закриттів зафіксовано у Києві та промислових регіонах.

Причини — посилення бюрократичного та регуляторного тиску, нестабільні правила гри та постійне ускладнення дозвільних процедур. Бізнес змушений витрачати ресурси не на розвиток, а на нескінченне отримання й дублювання документів.

Особливо критичною є ситуація для підприємств з утилізації небезпечних відходів. Частина компаній уже зупинила роботу або перебуває на межі закриття через затримки з дозволами, невизначеність вимог і відсутність дієвої підтримки з боку держави.

Експерти попереджають: згортання легального сектору утилізації призводить не лише до втрати робочих місць, а й до прямих екологічних загроз — накопичення токсичних відходів, зростання нелегальних схем та ризиків для здоров’я населення.

У галузі наголошують: замість створення нових бар’єрів держава має забезпечити стабільні правила, спростити дозвільну систему та зберегти критично важливі підприємства, без яких неможливо гарантувати екологічну безпеку країни.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Світ тоне в пластику: щосекунди — сміттєвоз відходів

Стан глобального пластикового забруднення досяг критичної межі: щороку у довкілля потрапляє понад 130 млн тонн пластику, а до 2040 року ця кількість може подвоїтися — це еквівалент одного сміттєвоза пластику щосекунди, якщо не вжити термінових заходів. 

Що показує нове дослідження

Аналітичний звіт «Подолання пластикової хвилі 2025», підготовлений фондами Pew та Systemiq, попереджає про небезпечні наслідки бездіяльності: 

Зростання забруднення:

За поточними прогнозами, кількість пластикових відходів, що потрапляють у навколишнє середовище, зросте з 130 млн до 280 млн тонн на рік до 2040 року. Це означає — кожну секунду світ продукує кількість пластику, що заповнює вантажівку. 

Переробка не встигає:

Хоча переробка є частиною вирішення проблеми, її темпи зростання значно відстають від виробництва первинного пластику: до 2040 року виробництво нового пластику може зрости на 52 %, а потужності систем управління відходами — лише на 26 %. 

Наслідки для здоров’я та клімату:

  • Негативний вплив пластику на здоров’я людей може зрости на 75 %, тоді як світ уже зараз витрачає $1,5 трлн на боротьбу з наслідками пластикових хімікатів.  
  • Викиди парникових газів від виробництва пластику можуть збільшитися на 58 %, що прирівнюється до викидів майже 1 млрд автомобілів.  

Мікропластик також росте:

У структурі забруднення пластиком зростає частка мікропластику — від крихітних часток, що проникають у воду, ґрунт і повітря, до реальних загроз для екосистем і людського здоров’я. 

Що може змінити ситуацію

Дослідники пропонують альтернативний сценарій — як світ може зупинити або значно знизити темпи пластикової кризі: 

Комплексні глобальні зусилля можуть скоротити щорічне забруднення пластиком до 83 % до 2040 року. 

Упаковка — ключова ціль:

Один із головних джерел пластикового сміття — упаковка. Експерти вважають, що її частку можна знизити до 3 %, якщо впроваджувати повторне використання матеріалів та масштабну вторинну переробку. 

Перехід до нової «пластикової економіки», де первинний пластик замінюється переробленим чи альтернативними матеріалами, дозволить істотно знизити еко- і кліматичний тиск. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Мазут з ТЕС забруднив водосховище на Вінниччині

У Вінницькій області зафіксували екологічне забруднення: у Ладижинське водосховище, поруч із Ладижинська ТЕС, були виявлені плями мазуту. 

Повідомлення про забруднення надійшло 4 грудня на гарячу лінію Вінницький рибоохоронний патруль. Інспектори, поліція, прокуратура, представники екологічної інспекції й ДСНС оперативно виїхали на місце. 

Прокурори Гайсинська окружна прокуратура кваліфікували інцидент як екологічне правопорушення — порушення правил охорони водних об’єктів, що створило загрозу для здоров’я людей та довкілля. Розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 242 КК України. 

Під час обшуків на території ТЕС було взято зразки води, ґрунту, а також самої забруднювальної речовини для лабораторного і експертного аналізу. Слідчі дії тривають, аби встановити всіх причетних до забруднення. 

У компанії ДТЕК, якій належить ТЕС, заявили: ймовірною причиною витоку могло стати пошкодження обладнання внаслідок масованих обстрілів. За їх словами, нафтовмісні речовини могли потрапити до інженерних комунікацій. Водночас компанія стверджує: після виявлення мазуту одразу повідомила екологічну інспекцію та владу. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

«Злочинні схеми» на лісах: хто наживається на природі

У Харківській області правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему незаконної вирубки та реалізації лісу. За даними слідства, група осіб організувала «системний бізнес» — незаконно вирубували дерева, фальсифікували документи та продавали деревину, приховуючи реальну цінність деревини. 

Під час спецоперації було проведено десятки обшуків у місцях вирубки, зберігання та реалізації незаконно заготовленої деревини. Зі знайденого — тисячі кубометрів лісу, великі суми готівки, транспортні засоби, спецобладнання. 

За інформацією прокуратури, збитки держави оцінюються мільйонами гривень — незаконна вирубка стала частиною «системної корупції» у лісовій галузі. 

У багатьох випадках до незаконних схем виявляються причетними не лише «чорні лісоруби», а й посадовці структур, відповідальних за охорону і облік лісів — що робить знищення лісів фактично «системною проблемою». 

Правоохоронці обіцяють, що розслідування триває: перевіряються всі причетні, готується передача справ до суду, а незаконно заготовлену деревину — підлягає конфіскації. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Мінекономіки приховує, скільки коштувала України участь у COP30

21 листопада у Бразилії завершилася двотижнева глобальна кліматична конференція COP30. Україна вчетверте представила на ній власний павільйон та організувала поїздку великої урядової та експертної делегації. Втім, точні витрати на цей “кліматичний вояж” для платників податків залишилися невідомими. 

Що запитували — і що відповіли

Ми звернулися до Мінекономіки з трьома ключовими питаннями:

  • хто увійшов до складу делегації (посади та імена);
  • скільки коштів загалом витрачено та як розподілено (павільйон, квитки, проживання, переліт, інші витрати);
  • чи могли ці витрати бути профінансовані за рахунок грантів чи міжнародної технічної допомоги.  

У відповідь отримали лише коротке повідомлення:

  • до офіційної делегації нібито мали входити міністр — але він у поїздці участі не брав;
  • заступник міністра вирушив за рахунок “проектів міжнародної технічної допомоги” — але Мінекономіки відмовилось уточнювати, які саме проєкти, та чи використовували ці кошти на поїздку. 
    Жодної цифри. Жодного стовпчика з витратами. Жодного пояснення — чи фінансували переліт, проживання, організацію павільйону, чи все це оплачували інші структури.  
  • Хто (ймовірно) поїхав — але про витрати не сказали

У затвердженому указом списку делегації було 12 осіб — з міністерств, парламенту, дипломатії, енергетичних та екологічних агентств.  Проте, за даними журналістів, насправді у Бразилії були присутні щонайменше 35 людей, включно з представниками Мінекономіки, державних агентств, а також — громадськими екоорганізаціями. 

Це підсилює підозри, що багато витрат могли лягати на плечі державного бюджету — але Мінекономіки відмовилося про це звітувати. 

Чому це викликає питання

  • Переліт до Бразилії та назад — трансатлантичний — сам по собі міг коштувати десятки, а можливо — сотні тисяч гривень на людину.  
  • Готелі в місті Белем, де проводився саміт, цього року продавали номери за захмарними цінами — деякі за $1400 за ніч.  
  • На тлі повномасштабної війни та значних витрат на оборону — кожна гривня бюджету має бути під контролем. Та попри це — жодної прозорості.  

Як показує відповідь міністерства — в їхньому розумінні — “прозорість” не означає — показати, скільки конкретно витрачено на подібні поїздки.

Що неясно — і що варто вимагати

Зараз невідомо:

  • який загальний бюджет витратили на участь України в COP30;
  • які саме витрати були (організація павільйону, перельоти, проживання, логістика, акредитація, гонорари, супровід, підтримка ЗМІ тощо);
  • хто фінансував поїздку — державний бюджет, міжнародна допомога чи приватні донори;
  • на яких умовах поїхали інші акредитовані учасники (експерти, активісти, консультанти).  

Така непрозорість — це не питання лише етики. Це — питання відповідальності перед громадянами. Особливо коли мова йде про екологічні ініціативи, які потребують довіри суспільства.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Україна переходить на євромодель відходів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оголосило про запуск пілотного проєкту, який має на меті впровадження Розширена відповідальність виробника (РВВ) — тобто система, коли виробники несуть відповідальність за упаковку та її утилізацію. 

Співпраця вже стартує з РЕКОПАК та Українська Пакувально-Екологічна Коаліція (УКРПЕК). Разом вони мають напрацювати модель, яка відповідатиме стандартам ЄС — і стати фундаментом для масштабного “сміттєвого перевороту”. 

Чому це важливо

  • В Україні щороку утворюється понад 3 мільйони тонн упаковкових відходів — але більша їхня частина просто потрапляє на звалища.  
  • Причини — відсутність фінансування, а також відсутність належної інфраструктури для переробки і сортування.  

На що сподіваються завдяки проєкту

  • Збільшити обсяги переробки упаковки;  
  • Залучити нові інвестиції у систему управління відходами;  
  • Зменшити залежність від імпорту вторсировини — посилити власні переробні потужності;  
  • Побудувати прозору та ефективну систему поводження з відходами на рівні громад.  

Як зазначила заступниця міністерства, цей механізм — “принцип забруднювач платить” — має стати дієвим стимулом для бізнесу брати участь у вирішенні екологічних проблем. 

 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

ЄС подає на Польщу до суду через забруднення повітря

У Краківській і Верхньосілезькій агломераціях рівень оксиду азоту перевищує норму вже протягом 15 років

Польща нездатна підтримувати нормативні рівні NO2 та не вживає заходів, щоб скоротити період перевищення.

Такого висновку дійшли у Єврокомісії та вирішили подати на країну до Суду Європейського Союзу. Як повідомляє Єврокомісія, Польща продемонструвала нездатність у дотриманні норм Директиви про якість атмосферного повітря.

Десятиліття бездіяльності Рівень оксиду азоту перевищує гранично допустимі концентрації у Краківській і Верхньосілезькій агломераціях.

Це не разове порушення. Відповідно до актуальних даних за 2024 рік, повітря тут має низьку якість уже протягом 15 та 14 років відповідно. Проте навіть цього часу Польщі було недостатньо, щоб покращити ситуацію і вжити відповідних заходів.

Якість повітря в цих регіонах має відповідати вимогам ЄС уже у 2026 році. Проте для Єврокомісії очевидно, що цього не станеться. Перевищення концентрації на 6–8 мкг/м3 є значним, а його усунення потребує тривалих заходів.

Раніше плани Польщі щодо якості повітря передбачали необхідність створення зон із низьким рівнем викидів (LEZ). Країна законодавчо закріпила цей захід лише наприкінці 2024 року і лише для міст, де кількість оксиду азоту в повітрі вище норми. В агломераціях, яких стосується позов, впровадження LEZ і досі не відбулося. У Краківській це рішення набуде чинності 1 січня 2026 року, у Верхньосілезькій – узагалі не планується.

Спроби достукатися до влади Єврокомісія наголошує, що це не єдині недоліки в польській стратегії дотримання якості повітря. Її заходи занадто загальні, а чітке фінансування і досі не визначене. Тривалий час комісія закликала Польщу врегулювати питання забруднення NO2.

У 2016 році країна отримала офіційний лист-повідомлення, у 2021-му – обґрунтовану думку. Проте зусилля польської влади були недостатніми, що й змусило Єврокомісію звернутися до суду. Раніше ЕкоПолітика розповідала, якими напруженими були переговори щодо ухвалення спільного НВВ Євросоюзу. Низка країн, серед яких і Польща, чинили спротив зниженню викидів, апелюючи до потреби підтримки національної економіки.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Навіщо здавати батарейки – поради від Держекоінспекції

Батарейки відносяться до небезпечних відходів, які отруюють воду та ґрунти Вимкнення світла в Україні призвели до збільшення використання батарейок.

Але те, що дає енергію та комфорт, при потраплянні в довкілля може стати небезпечним. Держекоінспекція Чернігівської області нагадала, чому потрібно здавати батарейки окремо і як їхній вміст може нашкодити людям і тваринам.

Токсична отрута в мініконтейнері Якщо викинути батарейку просто у смітник, вона потрапить на звалище разом з іншими відходами. Під впливом зовнішніх умов її корпус рано чи пізно пошкодиться.

Тоді весь токсичний вміст потрапить у навколишнє середовище. Свинець, ртуть, цинк та інші інгредієнти отруйного коктейлю лише з однієї батарейки можуть забруднити до 400 л води та до 20 кв. м ґрунту. У природі все взаємопов’язано. Через ґрунтові води є ймовірність потрапляння важких металів і токсинів у питну воду.

Отруєна земля передає речовини до рослин, які потім можуть вживати люди й тварини. Вміст батарейок, потрапивши в організм, може спровокувати онкологічні захворювання, нашкодити печінці, ниркам і центральній нервовій системі. Безпечна утилізація Батарейки є небезпечним типом відходів, тож їм не місце на звичайному звалищі. У Держекоінспекції радять дотримуватися таких простих правил: використані батарейки збирати окремо.

Для цього вдома згодиться будь-яка суха ємність – коробка або контейнер; відносити до спеціальних пунктів збору. Їх можна знайти в супермаркетах, магазинах техніки тощо. «Під час воєнних дій наше довкілля отримує величезні рани. Але ми можемо зменшити один із факторів шкоди, правильно утилізуючи батарейки», – наголошують екоінспектори Чернігівщини.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Стан довкілля Європи 2025: головні екологічні тривоги

За останнім звітом «State of Europe’s environment 2025» від Європейського агентства з навколишнього середовища, екологічна ситуація в Європі залишається критичною у кількох ключових напрямках:

  • Попри зниження деяких забруднювачів повітря, Великі-Міста продовжують потерпати від надлишкового рівня дрібнодисперсних частинок (PM2.5), що становить серйозний ризик для здоров’я громадян.
  • Зміни клімату вже впливають на екосистеми: збільшується частота та інтенсивність повеней, посух, а біорізноманіття регіону — зменшується.
  • Зберігається проблема накопичення небезпечних відходів: хоча політики вимагають скорочення утворення відходів, рівень перероблення все ще не відповідає встановленим цілям.
  • Водні ресурси є під тиском: забруднення та перенавантаження водних систем зберігають загрозу для екологічного стану та людського здоров’я.

Що це означає для України?

Україна як країна-сусідка ЄС та учасниця спільних екологічних процесів повинна прискорити адаптацію до нових екостандартів:

  • У сфері поводження з відходами — підвищити темпи переробки й утилізації.
  • У сфері чистого повітря — посилити моніторинг і контролювання рівнів шкідливих речовин.
  • У сфері водних ресурсів — співпрацювати з країнами-сусідами та інтегрувати кращі практики ЄС.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Зарплати в Міненерго — скільки у жовтні видали Світлані Гринчук

Міністерка енергетики Світлана Гринчук, за каденції якої виник серйозний корупційний скандал у сфері енергетики, за підсумками жовтня 2025 року заробила на своїй посаді 158 335 гривень. Після сплати податків зарплата міністерки склала 121 933 гривні.

Про це у відповідь на інформаційний запит від видання повідомили у Міністерстві енергетики України.

Як розраховується зарплата Світлани Гринчук

За інформацією відомства, у жовтні міністерці енергетики нарахували 158,3 тисячі гривень. Однак з цієї суми були вирахувані:

  • податки — на суму у 28,5 тисячі гривень;
  • військовий збір — на суму у 7,9 тисячі гривень.

Тож «на руки» Гринчук отримала 121,9 тисячі гривень.

Про що ще мають знати українці

Нагадаємо, 10 листопада стало відомо про шахрайську схему, за якою сторонні особи отримали доступ до призначення кадрів та фінансових рішень в Енергоатомі. Тоді у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) повідомили, що ці люди тривалий час незаконно отримували гроші з контрактів, які укладала держкомпанія. Також правоохоронці викрили офіс, в якому, за попередньою версією, фігуранти схеми «відмили» майже 100 мільйонів доларів.

У середу, 12 листопада, Світлана Гринчук на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомила, що написала заяву про своє бажання звільнитися з посади міністерки енергетики через корупційний скандал в Енергоатомі. У зверненні вона наголосила, що у своїй професійній діяльності не порушувала законодавство.

«Таких фактів не може існувати в принципі», — підкреслила вона.

Зауважимо, що Верховній Раді України у вівторок, 18 листопада, не вдалося відправити у відставку  Світлану Гринчук. Сама вона не з’явилася в парламент, а опозиція заблокувала трибуну та вимагала відправити у відставку увесь Кабінет міністрів.

Раніше ми розповідали, що уряд вирішив перезавантажити роботу усього енергетичного сектору країни. Очікується, зокрема, поява нових наглядових рад у всіх ключових державних енергокомпаніях. Також ми повідомляли, як прокоментував корупційний скандал в енергетиці очільник фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

100 днів «розширеного» Мінекономіки: як довкілля стало заручником бюрократії

Минуло понад 100 днів з моменту, коли Міністерство економіки поглинуло Міндовкілля та Міністерство аграрної політики. На практиці об’єднання перетворилося не на оптимізацію, а на хаос, у якому екологічна політика України фактично зникла як пріоритет.

Довкілля на другому плані

Екологи та експерти зазначають: сьогодні питання охорони довкілля опинилися серед статистичних пунктів великої економічної машини. Рішення, що напряму стосуються безпеки природи та здоров’я громадян, або відкладаються, або ухвалюються без належного аналізу.

Показовим прикладом є ситуація у сфері поводження з небезпечними відходами.

Екологічна криза, якої можна було уникнути

Після 1 вересня 2025 року в Україні фактично зупинилася робота більшості підприємств, які займалися утилізацією небезпечних і медичних відходів.

Причина — закінчення терміну дії дозволів та відсутність політичного рішення їх продовжити.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства пояснює, що “підприємства мали три роки для адаптації”. Але насправді нормативно-правові акти, які визначають порядок отримання дозволів, були ухвалені значно пізніше — у кінці 2023 року.

Більше того, закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД) прямо визнає, що висновок державної екологічної експертизи прирівнюється до ОВД, тому вимога отримувати окремий документ є безпідставною.

А система «ЕкоСистема», через яку видавалися дозволи, кілька місяців не працювала технічно, що зробило процес фактично неможливим.

Наслідки бездіяльності

Через управлінську розгубленість та відсутність політичної волі Україна втратила понад 60% утилізаційних потужностей.

Більше 9 сертифікованих підприємств із сучасним обладнанням простоюють.

Понад пів мільйона тонн токсичних та медичних відходів ризикують опинитися на звалищах без контролю.

Це не лише удар по довкіллю — це потенційна санітарна катастрофа, яка може зачепити лікарні, міста та аграрний сектор.

Висновок

Реформа управління відходами, яка мала стати кроком до європейських стандартів, перетворилася на кризу, що ставить під сумнів екологічну безпеку країни.

Екологи вимагають від уряду та профільного міністерства терміново втрутитися, продовжити дозволи на рік для підприємств, які мають матеріально-технічну базу, і створити робочу групу з незалежним громадським контролем.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Червона тривога у ставку

На території Одеська область виявили серйозне екологічне порушення — один із ставків несподівано набув дивного, неприродного кольору. Екологи з Державна екологічна інспекція Південно‑Західного округу зафіксували значне забруднення води і навколишнього середовища: забарвлення водної поверхні суттєво відрізняється від нормального зеленого або синього відтінку, що явно сигналізує про наявність небезпечних хімічних чи органічних сполук. 

Розслідування ще триває — спеціалісти аналізують природу забруднення, можливі джерела і масштаби впливу на екосистему, а також ризики для людей, які можуть контактувати з водою або рибою з цього ставка. За попередніми даними, ситуація потребує негайного втручання, щоби запобігти подальшому поширенню шкідливих речовин. 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

ЄС інвестує майже €3 млрд у проєкти з нульовим рівнем викидів

Проєкти реалізують у 18 країнах євроспільноти.

За перші 10 років очікують скорочення викидів СО2 на 221 млн т Підтримка низьковуглецевих ініціатив є кроком ЄС до кліматичної нейтральності. На основі першого конкурсу проєктів із нульовим рівнем викидів гранти отримає 61 проєкт різного масштабу.

Як повідомляють у Єврокомісії, фінансування надійде з Інноваційного фонду, створеного за рахунок доходів від Системи торгівлі викидами. Інвестиції в декарбонізацію Підтримкою подібних ініціатив Євросоюз прагне пришвидшити впровадження сучасних технологій на шляху до Net Zero.

Якщо говорити про обрані проєкти, то разом вони здатні зменшити викиди вуглецю на приблизно 221 млн т. Єврокомісія порівнює ці цифри з річними викидами майже 10 млн автомобілів. Фактори вибору Обрані проєкти охоплюють 19 секторів економіки. Максимальна увага – до енергоємних галузей, відновлювальної енергетики, управління викидами, чистих технологій.

До прикладу, в межах італійського проєкту DREAM на цементному виробництві створять масштабну систему з криогенним уловлюванням вуглецю. У межах проєкту BMS (Швеція) розширять виробництво целюлозних композитів PaperShell. Їх створюють на основі крафт-паперу і зв’язувального матеріалу. Це дає можливість композиту заміняти пластик, скловолокно та навіть алюміній. В усіх проєктах обов’язковим є інноваційний технологічний складник. Незалежні експерти оцінювали його на рівні з екологічним ефектом, відтворюваністю та економічною ефективністю.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

У затриманої в Дніпрі начальниці екоінспекції знайшли 1 млн доларів готівки

У суботу, 1 листопада, Нацполіція України повідомила про затримання керівниці одного з відділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу. Її підозрюють у незаконному збагаченні.

«Факт незаконного збагачення викрили оперативники управління стратегічних розслідувань у Дніпропетровській області Національної поліції України та слідчі ДБР спільно з Офісом Генерального прокурора в межах кримінального провадження, що розслідується за фактом зловживання владою», – йдеться у повідомленні.

За даними слідства, начальниця відділу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу незаконно збагатилася. Правоохоронці встановили, що вона витратила частину коштів на придбання нерухомості, зокрема квартири в елітному житловому комплексі, та автомобіль преміумкласу, які оформила на сина.

У п’ятницю, 31 жовтня, поліцейські провели обшук у її квартирі, де знайшли понад 1 млн доларів та коштовні речі. Її затримали в процесуальному порядку та повідомили про підозру за незаконне збагачення.

 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Керівника екоінспекції підозрюють у розтраті 1,6 млн грн

Керівника екоінспекції Донеччини підозрюють у розтраті 1,6 млн грн та необґрунтованих активах на понад 8 мійльйонів

САП та ДБР взяли під пильний контроль начальника Державної екологічної інспекції у Донецькій області Олександра Євтухова. Посадовець став фігурантом одразу двох корупційних проваджень: перше стосується необґрунтованих активів на понад 8 млн грн, друге — розтрати 1,6 млн грн із зарплатного фонду інспекції.

Обидві історії розвиваються майже синхронно й демонструють два боки однієї системи, у центрі якої — чиновник, що роками мав повний контроль над фінансами, кадрами, службовими документами та навіть екологічною ситуацією в регіоні.

Журналісти «Вчасно» з’ясували, хто і за що судитиме керівника обласної екоінспекції, як виникли обидва епізоди та чому вони можуть мати спільне коріння.

Зарплата для «віддаленого працівника» з росії

Перше провадження, у межах якого Олександру Євтухову вже вручено обвинувальний акт, стосується розтрати коштів із зарплатного фонду обласної екоінспекції.

За версією слідства, після початку повномасштабного вторгнення рф керівництво інспекції скористалося запровадженням дистанційної роботи й продовжувало нараховувати заробітну плату співробітнику, який виїхав до росії та фактично не виконував службових обов’язків.

Начальник інспекції, головний бухгалтер і керівник одного з відділів вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії, надбавки й розрахункових документів завідомо неправдиві відомості, щоб створити видимість роботи цього працівника.

Отримані кошти «віддалений» підлеглий частково повертав керівництву у вигляді «відкатів». За даними ДБР, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

Посадовців обвинувачують у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України — розтраті майна в особливо великих розмірах, зловживанні службовим становищем і службовому підробленні, учинених організованою групою в умовах воєнного стану. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Попри офіційний реліз, деталей цього епізоду поки немає у відкритому доступі. У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які документи, які б дозволили встановити обставини злочину або зміст обвинувачення.

Відомо лише, що перше судове засідання у справі призначено на початок грудня 2025 року в Шевченківському районному суді міста Києва.

Майно поза доходами: друге провадження проти Євтухова

Другий епізод стосується вже не розтрати, а незаконного збагачення. Другий епізод стосується вже не розтрати, а незаконного збагачення. Проте у центрі цієї історії — родина Євтухових. Головним відповідачем у справі є Олександр Євтухов, нинішній керівник Державної екологічної інспекції у Донецькій області та головний державний інспектор з охорони довкілля. На цю посаду його призначили у 2021 році. До того він працював заступником начальника обласної екоінспекції, а ще раніше очолював підрозділи в аналогічному органі на Херсонщині та працював в органах прокуратури Донеччини. Саме в цей період, за версією слідчих, родина почала активно збагачуватися, хоча офіційні доходи не підтверджували можливості таких витрат.

На початку вересня САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду позов проти Олександра Євтухова. Прокурори просять визнати частину його майна необґрунтованою та передати її у власність держави.

За даними слідства, посадовець особисто або через дружину придбав нерухомість та автомобілі загальною вартістю понад 8 млн грн. Перевірка НАЗК показала низку невідповідностей: частину автомобілів було зареєстровано на особу без водійських прав, угоди оформлювалися за заниженими цінами, а походження коштів не підтверджене документально.

Під підозрою опинилися вісім дорогих автомобілів, серед яких Audi A8 (2008 р. в.), Toyota Avensis (2013 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 та 2024 рр. випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі транспортні засоби зареєстровані на дружину або близьких родичів посадовця, проте, за даними слідчих, користувався ними сам Євтухов.

У зв’язку з цим другим відповідачем у справі стала дружина посадовця — Інна Євтухова, на яку було зареєстровано більшість спірних активів. За даними НАЗК, у 2019−2024 роках вона придбала кілька дорогих автомобілів, хоча до 2023 року не мала офіційних доходів. Згодом жінка зареєструвала ФОП у сфері послуг для салонів краси, але задекларовані прибутки — у межах кількох сотень тисяч гривень — явно не пояснюють походження автівок вартістю у мільйони.

Нещодавно суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті у відкритому засіданні, що має відбутися в листопаді.

На відміну від першого епізоду — розтрати коштів із зарплатного фонду — у цьому випадку інформації значно більше. Вона дозволяє простежити не лише хронологію подій, а й характер накопичення родинних статків, що поступово формували майнову піраміду навколо керівника обласної екоінспекції.

Що говорять декларації?

Якщо перевірка НАЗК виявила підозрілі покупки, то офіційні декларації самого Євтухова ще виразніше підкреслюють цю невідповідність. Документи, які він подає з 2017 року, свідчать: вартість майна родини постійно зростала, хоча задекларовані доходи цього не пояснюють.

Ще у 2017 році Євтухов задекларував придбання квартири площею понад 116 м² за 450 тис. грн і машиномісця під Києвом за 42 тис. Того ж року його дружина стала власницею іншого машиномісця — за 38 тис. Також у декларації згадано, що посадовець має частку у квартирі в окупованій Макіївці, ймовірно разом із батьками та братом.

Крім того, у 2017-му в родині з’явилися два автомобілі: Lexus RX400H (2008 р. в.), куплений дружиною, та BMW X3 (2012 р. в.), який придбав сам Євтухов. Додатково у декларації з’явився подарунок у грошовій формі від батька на 270 тис. грн, соціальна допомога у 6,5 тис. та понад 580 тис. від продажу невідомого майна.

У 2018 році Євтухов отримав понад 108 тис. грн зарплати в екоінспекції Херсонщини, а його дружина задекларувала більш як 400 тис. грн від продажу рухомого майна. Наступного року Lexus зник із декларацій, натомість у власності дружини з’явився Toyota Avensis (2013 р. в.). Вона тричі продавала рухоме майно на суму понад 200 тис. грн, а сам Євтухов отримав зарплати у двох областях — 196 тис. у Херсонській та понад 150 тис. у Донецькій.

У 2020-му дружина придбала новий Volkswagen Tiguan (2019 р. в.), зазначивши у декларації продаж рухомого майна на 250 тис. Того ж року Євтухов задекларував 369 тис. грн зарплати та 750 тис. від продажу майна своєму братові. У 20212022роках Tiguan залишався основним авто родини, а зарплата чиновника становила 463 тис. та 475 тис. грн відповідно.

Найбільше питань виникає до декларації за 2023 рік. Тоді у власності дружини Євтухова з’явився новий BMW X5 (2022 р. в.) вартістю 3,4 млн грн. У доходах зазначено зарплату самого посадовця — 515 тис. грн, продаж дружиною машиномісця за 315 тис. (ймовірно, того самого, яке вона придбала у 2016-му за 38 тисяч), ще 1,6 млн грн від продажу рухомого майна, а також подарунок від Тетяни Коліти — 1,8 млн грн. Примітно, що у 2020 році цій самій особі було продано автомобіль лише за 250 тис.

У 2024-му в декларації залишився лише той самий BMW X5, зареєстрований на дружину. Офіційна зарплата Євтухова становила 601 тис. грн. Інна Євтухова й далі продавала майно, не вказуючи конкретних сум, і знову отримала значний подарунок від тієї ж Коліти.

Таким чином, аналіз декларацій підтверджує висновки антикорупційних органів: спосіб життя та придбання родини Євтухових явно не відповідають їхнім доходам, а схеми з «подарунками» та багаторазовим перепродажем виглядають сумнівними й викликають дедалі більше запитань.

Родинні бізнеси та статки

Окрему увагу слід звернути на бізнесове підґрунтя родини Євтухових. Дружина посадовця, Інна Євтухова, офіційно стала ФОП лише у жовтні 2023 року — і зареєструвала сферу діяльності як «надання послуг перукарням та салонам краси».

Згідно з даними системи youcontrol на підприємиці оформлено два дорогі автомобілі: Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Яким чином ці покупки пов’язані з перукарським бізнесом — питання відкрите. Ще більше насторожує динаміка доходів: якщо у 2023 році вона задекларувала лише близько 115 тис. грн, то вже наступного року — майже мільйон.

Підозрілі зв’язки простежуються й серед інших членів сім’ї. Мати посадовця, Людмила Євтухова, разом із сином Дмитром співволодіє ТОВ «Мардіс», зареєстрованим у Лимані. Хоча компанія формально спеціалізується на виробництві м’ясної продукції, її статутний капітал становить лише 1000 грн — що радше свідчить про «технічний» характер бізнесу, ніж про реальну діяльність.

Цікаво й те, що восени 2014 року одразу троє — Інна, Людмила та Дмитро Євтухови — одночасно закрили власні ФОПи, зареєстровані у Макіївці. Усі вони працювали в одній і тій самій сфері — роздрібна торгівля продуктами, напоями та тютюном. Така синхронність і повторюваність дій лише підсилює підозри щодо справжніх мотивів та характеру ведення бізнесу родиною.

Справи Олександра Євтухова важко відокремити від самої системи, у якій він працює. Державна екологічна інспекція — один із тих органів влади, де надмірна концентрація повноважень і слабкий контроль традиційно створюють умови для зловживань.

Інспектори мають право перевіряти підприємства, накладати штрафи, зупиняти виробництво, видавати чи блокувати дозволи на будівництво або видобуток, фіксувати шкоду довкіллю від війни. Такий вплив нерідко перетворюється на інструмент тиску або джерело прибутку для посадовців. Для Донеччини — регіону, де екологічний нагляд і контроль за природними ресурсами мають стратегічне значення, — історія Євтухова стала показовою.

Коли антикорупційні органи одночасно відкривають дві справи — про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду та про необґрунтовані активи на понад 8 млн грн, — це вже не схоже на збіг.

Ці епізоди — дві сторони однієї системи, у якій службове становище поступово змішується з особистими інтересами, а бюджетні ресурси й майно чиновників опиняються у спільній тіні.

Головний редактор Марина Жуковіна