Екологія

Влада Дніпра планує очистити місто від стихійних звалищ

Усього збираються утилізувати 3 700 тонн сміття

На прибирання сміття міська влада планує витратити понад чотири мільйони гривень. Відповідний тендер департамент екологічної політики Дніпровської міськради опублікував у понеділок, 25 жовтня.

Про це повідомляє Телеканал D1. Усього збираються утилізувати 3 700 тонн сміття. Закінчити прибирання планують до кінця року. Однак, якщо підприємство, яке надає послуги, не вкладається в строки, воно все одно буде зобов’язане повністю виконати умови договору. Очікувана вартість послуг складає 4 мільйони 50 тисяч гривень. У вартість послуг входить збір, навантаження та вивезення сміття вручну та за допомогою спеціальної техніки. Вивозитимуть відходи на міський полігон, після чого їх утилізують на території області.

Прибиратимуть стихійні звалища у робочі дні тижня з 8:00 до 17:00. Яке підприємство надаватиме послуги із прибирання сміття буде визначено 11 листопада. Обов’язковою умовою для підприємства-переможця тендеру є наявність чинного договору із сміттєпереробним підприємством (полігоном) із строком дії до 31 грудня 2021 року. Нагадаємо, ЕкоПолітика писала про те, що Україна опинилася на межі сміттєвого колапсу через захоронення 95% відходів.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

На Луганщині екс-депутата ОДА та його спільника піймали на корупції у сфері захисту довкілля

Підозрювані заволоділи майже двома третинами коштів, виділеними з обласного бюджету на заходи у сфері охорони довкілля/

Колишнього начальника одного з управлінь Луганської обласної державної адміністрації та ексгендиректора державного геологічного підприємства звинуватили в завданні збитків бюджету на 900 тисяч гривень.

Обвинувальний акт за фактами службового підроблення та заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем (ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України) уже направили до суду, передає пресслужба Луганської обласної прокуратури. За даними слідства, посадовець ОДА та його спільник організували схему розкрадання коштів під час реалізації Регіональної програми з охорони навколишнього природного середовища Луганської області.

«Обвинувачені, користуючись своїм службовим становищем, у 2018 році забезпечили укладання договорів на моніторинг підземних вод області, виконання заходів з їхньої охорони та ліквідації джерел забруднення. Задля реалізації схеми вони внесли недостовірні відомості до актів виконаних робіт та заволоділи бюджетними коштами обласного фонду навколишнього природнього середовища. Фактично природоохоронні заходи, передбачені Регіональною програмою, підрядником проведено не у повному обсязі, а їхня вартість умисно завищена», — повідомляє прокуратура.

Протиправна діяльність лише за цим епізодом дозволила заволодіти майже двома третинами коштів, виділених з обласного бюджету на заходи у сфері охорони довкілля. За результатами проведення судових експертиз підтверджено завдання збитків бюджету Луганщини у сумі майже 900 тис. гривень. Як повідомляла ЕкоПолітика, у жовтні представник фермерського осетрового господарства «Бестер» запропонував керівнику рибоохорони Київщини Володимирові Мухіну хабар у розмірі 10 тисяч доларів за те, що він заплющить очі на явні порушення закону в діяльності компанії.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Порибалили на 5,5 млн гривень

Держекоінспекція зафіксувала факт незаконного вилову понад 1500 особин водних біоресурсів

На Донеччині внаслідок рибного браконьєрства довкіллю завдано 5,5 мільйонів гривень збитків. Про це повідомив голова Держекоінспекції Андрій Мальований на своїй Facebook-сторінці. Інцидент стався минулими вихідними на Вуглегорському водосховищі. Саме тут екоінспектори виявили заборонене знаряддя лову – раколовку, довжиною 50 м, яка складалась з 10 пасток. За допомогою цих снастей було незаконно виловлено понад 1500 особин водних біоресурсів – раків, карасів та окунів. Повідомляється, що екоінспекція вже спрямувала матеріали за фактом злочину до Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

У Мінрегіоні підрахували, скільки населених пунктів України ведуть роздільний збір сміття

Прогнозується, що у короткостроковій перспективі в Україні буде з’являтися все більше передових регіональних систем поводження з побутовими відходами Роздільний збір сміття нині впроваджено у більш ніж 1700 населених пунктах України. Це стало можливим завдяки спільній роботі Мінрегіону, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Для досягнення показників, визначених Національною стратегією та Національним планом управління відходами до 2030 року, необхідна  синергія дій як центральної, так і місцевої влади. І також, звісно, мешканців кожної громади! Показники, які ми наразі маємо, підтверджують, що напрям обрано вірно. Відтак, у 1725 населених пунктах впроваджується роздільне збирання побутових відходів.

У 29 –  працюють 34 сміттєсортувальні лінії, в 11  –  будуються сміттєпереробні комплекси. Сподіваюсь, у короткостроковій перспективі в Україні буде з’являтися все більше передових регіональних систем поводження з побутовими відходами»,  –  зауважив директор Департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Мінрегіону Андрій Ведмідь під час конференції «Поводження з побутовими відходами в Україні: стратегічні рішення, ключові виклики та можливості» у рамках XІХ Міжнародного конгресу «Інституційні та технічні аспекти реформування житлово-комунального господарства».

Зазначається, що учасники конференції обговорили також розширену відповідальність виробника у поводженні з побутовими відходами, впровадження сучасних технологій у цій сфері тощо. У заході взяли участь представники центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівники державних та комерційних підприємств, громадських організацій та інші.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Держекоінспекція підрахувала мільйонні збитки, заподіяні довкіллю Сумщини

Найбільше збитків було заподіяно внаслідок порушення законодавства у сфері охорони земельних, водних ресурсів та рослинного світу Державна екологічна інспекція у Сумській області підбила підсумки своєї роботи за 9 місяців 2021 року. Упродовж трьох кварталів фахівцями Інспекції розраховано 173,3 мільйони гривень збитків, заподіяних довкіллю.

Протягом цього часу екоінспекція здійснила 1156 планових та позапланових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами яких складено 1247 протоколів про адміністративні правопорушення. Загальна сума штрафів сягнула майже 410 тисяч гривень, з них 85% вже стягнуто до бюджету, а це близько 349 тисяч гривень.

Повідомляється, що найбільше збитків було заподіяно внаслідок порушення законодавства у сфері охорони земельних, водних ресурсів та рослинного світу. За результатами перевірок було пред’явлено 129 претензій, а 45 матеріалів спрямовано до правоохоронних органів.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

У Києві можна здати каштани на переробку: де приймають і скільки платять

Восени кияни можуть отримати символічну плату за збір каштанів.

Цьогоріч у Києві, як і в попередні роки, триває сезон зі збору каштанів. Люди їх збирають і здають на перероблення в пункти прийому вторинної сировини.

За один кілограм каштанів можна отримати 2 гривні,. Хоча ціна за кілограм і невелика, самі плоди важкі — їх приносять у дуже великій кількості. Тож, якщо постаратися, можна трохи підзаробити. Уточнюється, що ціна за каштани не змінилася з 2019 року — тоді плоди теж брали по 2 гривні за кілограм. За словами комунальників, після перероблення каштани використають фармкомпанії для виготовлення різних медичних препаратів і косметологічних засобів (наприклад, крему).

Препарати на основі кінського каштана широко застосовуються під час лікування судинних захворювань, зокрема тромбофлебіту, варикозу — розширюють звужені артерії, прискорюють кровообіг і зменшують крихкість капілярів. А екстракт каштана застосовують під час лікування забитих місць, різних травм і синців. У косметології каштан узагалі вважається незамінним інгредієнтом для збереження краси та молодості. Засоби з каштана тонізують, покращують мікроциркуляцію, зменшують застій крові в поверхневих шарах шкіри, зменшують целюліт, протистоять випаданню волосся і захищають від негативної дії ультрафіолету.

Екстракт каштана часто є компонентом антицелюлітних засобів, оскільки зменшує набряки й тонізує шкіру, вирівнюючи її поверхню. Крім того, його можна знайти серед компонентів «антивікової» косметики, оскільки він має протинабрякові властивості. Також екстракт каштана стимулює вироблення колагену, у результаті чого зменшується кількість і глибина зморщок, натомість підвищується тонус шкіри та підтягується овал обличчя. Каштан також міститься у складі шампунів, бальзамів, масок і сироваток, що стимулюють ріст волосся та перешкоджають утворенню лупи. Зазначимо, що в деяких інших містах України пункти прийому вторсировини теж приймають каштани на переробку. Раніше ЕкоПолітика писала, що київська громадська організація «Україна без сміття» почала приймати на переробку дрібну натуральну деревину, з якої виготовлятимуть тріску.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Мережа “Епіцентр” впроваджує новий проєкт “Еко контроль”

Ціль проєкту – навчити українських споживачів розуміти значення знаків екомаркування.

З нагоди Всесвітнього Дня екомаркування (World Ecolabel Day), який цьогоріч відзначався 14 жовтня, мережа торговельних центрів “Епіцентр” започаткувала новий проєкт “Еко контроль”. Його ціль – навчити працівників та споживачів мережі відрізняти різні типи екомаркування товарів,  розуміючи  їх значення.

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна». До цієї дати компанія «Епіцентр К» підписала з провідними навчальними, науковими і громадськими організаціями Меморандум про співпрацю з метою реалізації інформаційно-просвітницької кампанії, спрямованої на сприяння сталому споживанню та формуванню в Україні ринку зелених товарів.

Підписання Меморандуму є одним із послідовних кроків  реалізації затвердженої компанією екологічної політики, яка відображає зобов’язання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та спрямована на системне поліпшення показників екологічної дієвості всієї мережі “Епіцентр”. Зокрема, мережа бере на себе зобов’язання  розширювати асортимент екологічної продукції, перевіряти належне оформлення документів, що надають право на маркування товарів екологічними та органічним маркуванням, тим самим запобігаючи введенню в оману споживачів.

Для цього разом з партнерами запроваджуються спеціальні навчальні програми для категорійних менеджерів, які будуть системно перевіряти наявність у товару не лише еко-значка, а ще й відповідного сертифіката. Спеціально з цією метою “Епіцентр” підготував інформаційні брошури та серію відеороликів, які допомагають підвищити екологічну компетентність.  “Прийняття екополітики компанії стало логічним продовженням усіх еко-ініціатив, які “Епіцентр” системно та свідомо інтегрує у свою щоденну роботу. Цього разу ми пішли далі: взяли на себе зобов’язання сприяти сталому споживанню та формуванню в Україні ринку екологічних товарів.

Ми хочемо навчити українських споживачів розуміти значення знаків екомаркування”, – прокоментував заступник генерального директора, директор з роздрібної торгівлі «Епіцентр К» Володимир Гончаров. За словами президента ВГО «Жива планета» Світлани Берзіної, “Епіцентр” є першою в Україні торговою мережею, що впроваджує системний підхід до екологізації діяльності та допомогає споживачам купувати дійсно екологічну, натуральну і органічну продукцію в різних категоріях. Нагадаємо, ЕкоПолітика писала про те, що Україна запровадить спецмаркування побутової техніки відповідно до норм ЄС.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

McDonald’s відмовляється від пластику в іграшках Happy Meal

Також компанія впроваджує переробку старих пластикових іграшок Хеппі Міл у підноси Мережа ресторанів McDonald’s планує повністю перейти на екологічні іграшки для Хеппі Міл. Повний перехід планують завершити до кінця 2025 року.

Про це повідомляє McDonald’s. Пластикові деталі будуть замінені на аналогічні, але виготовлені із сертифікованих матеріалів рослинного походження або матеріалів, придатних до вторинної переробки.

Також компанія планує випускати дітям тривимірні паперові фігурки.  Крім зміни матеріалів для нових іграшок, компанія також впроваджує переробку старих іграшок Хеппі Міл в підноси, що використовуються в закладах мережі, і заміну пластикової упаковки іграшок на нову, виготовлену з рослинної сировини і сертифікованого волокна преміум-класу.

У компанії очікують, що ця інновація до 2025 року скоротить кількість використовуваного пластику на 90%. Макдоналдс активно працює зі своїми партнерами над створенням інноваційних поновлюваних матеріалів, які відповідають стандартам компанії з безпеки. В майбутньому це дозволить виключити деталі зі звичайної пластмаси з іграшок Хеппі Міл.

Перехід до більш екологічним іграшок Хеппі Міл – це черговий крок, який Макдоналдс робить, щоб не допустити забруднення навколишнього середовища, зберегти ліси і екосистеми і запобігти зміні клімату. Нагадаємо, ЕкоПолітика писала про те, що мережа закладів McDonald’s в Україні почала відправляти на перероблення використані паперові стакани.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Танцы на пилоне: на что местные власти в Украине тратят эконалог

Около 55% эконалога оседают в местной казне, однако деньги тратят на все, кроме экологии
Местные власти направляют деньги на любые цели, кроме экологии.

Эконалог, который регулярно платят промышленные предприятия Украины, существенно пополняет государственный и местные бюджеты. На что же тратят эти деньги, если экологическая ситуация не улучшается? Эксперты разобрались с этим, но результат вышел слишком неожиданным.

На что уходят деньги эконалога

Состояние экологии – больной вопрос для большинства украинских регионов. При этом местные власти не могут сослаться на нехватку денег. Ведь, кроме прочего, они получают экологический налог промышленных предприятий. Он пропорционален объемам различных выбросов и исчисляется миллионами гривен в год (а общая сумма эконалога за прошлый год – 5,1 млрд гривен). 45% налога уходит в государственный бюджет. Остальные 55% – оседают в местной казне.

Оказалось, «экологические» деньги тратят на все, кроме экологии.

Хмельницкий: танцы на пилоне и листовки

Программа охраны окружающей среды Хмельницкого на 2016-2020 годы предусматривала, что на экологические мероприятия будут потрачены 415 тысяч гривен.

И вот как городская власть распорядилась этими деньгами:
  • 20 тысяч гривен выделили на организацию молодежного фестиваля Green Fest. Кроме того, что проведение фестиваля сложно назвать мероприятием по защите окружающей среды, никакой информации о нем журналисты больше не нашли: ни фото, ни репортажей, ни каких-либо доказательств, что он вообще состоялся;
  • около 25 тысяч гривен ушло на проведение научно-практических конференций;
  • 50 тысяч гривен на изготовление и размещение экологической рекламы;
  • 250 тысяч гривен на издание «Эко-бюллетеня» и информационных листовок.

Кто, как и зачем печатал листовки, изготавливал рекламу и устраивал конференции – неизвестно, ведь информации о тендерах нет в открытых источниках.

«Зато в репортажах, в частности в 2017 году, отчитываются о рок-концерте и даже… танцах на пилоне! Если бы чиновники из других городов знали, что танцы на пилоне  это мероприятие в сфере экологического образования, экообразование в регионах, пожалуй, процветало бы», – удивляется издание «Экополитика».

Николаев и голуби

Если вы искали самых больших любителей голубей в мире, то их уже нашли. Каждый год в Николаеве проводят «выставку и выпуск голубей» и тратят на это каждый раз по 90 тысяч гривен из городского бюджета.
Также в Николаеве ежегодно проводят «экологические чтения» в городской библиотеке. На заседание этого литературного клуба городская власть щедро отдает 50-60 тысяч гривен.

Еще в документах нашли медиапроект «Экологический патруль», делающий ролики для коммунального ТРК «Март». На него отдали 430 тысяч гривен.

«Экополитика» добавляет: «Также городское руководство за пять лет потратило 1,2 млн гривен или десятую часть от поступлений средств в целевой фонд на «инвентаризацию насаждений в парках и лесопарковых зонах». Разве это не задача так называемых зеленстроев, которые имеют свои бюджеты? Выполнить такую работу формально очень просто, а проконтролировать качество работы – нереально. Хороший способ освоить бюджет».

В городской целевой фонд охраны окружающей среды Николаева за пять лет поступило 12,4 млн гривен.

Ивано-Франковщина: миллион на полиграфию

Вместо того, чтобы заботиться об экологии, Франковщина тратит деньги на пропаганду ее заботы.
Исследователи выяснили: в 2016 году 230 тысяч гривен ушли на проведение фотовыставки, экофестиваль, атлас кустарниковых пород дендропарка и фотоальбом «Край черных аистов».

Но с каждым годом предприятия платили все больше налогов, и уже в 2020 году из бюджета ушло 500 тысяч гривен на «мероприятия по пропаганде охраны окружающей среды». И вот тут уже власти не детализировали ни одного мероприятия, поэтому на что же именно ушли полмиллиона  неизвестно.

Еще 300 тысяч гривен на издание полиграфической продукции. В общей сложности листовки и прочая печать стоила около 1 млн гривен.

«Среди экологических проблем Франковской области, в частности, уменьшение лесистости водосборов рек, нарушение технологии лесозаготовок, загромождение русел водотоков», напоминает «Экополитика».

Но, видимо, этому на Франковщине могут разве что посвятить каталог.

Сумщина: стильные охранники парка

Каталоги, листовки, брошюры на расхват у сумчан! Местные власти потратили на атлас «Природно-заповедный фонд Сумской области» 100 тысяч гривен в 2016 году. А в 2019-м его переиздали уже за 250 тысяч гривен. На другую печатную продукцию деньги из местного бюджета также выдавались сотнями тысяч.

А вот сумское ноу-хау: тратить деньги не только на пропаганду, но еще и на ее планирование. Так 90 тысяч гривен в 2016 году ушли на «научное исследование текущего уровня экологического образования».

Но все меркнет перед чувством стиля сумской власти: 90 тысяч гривен из экофонда в этом году предназначены для… формы работников службы государственной охраны регионального ландшафтного парка «Сеймский».

«Если вы думаете, что на Сумщине просто нет других проблем – ошибаетесь. Это нефтегазодобывающий регион и здесь периодически случаются разливы нефти, которые загрязняют поля. Всего в рейтинге основных предприятий-загрязнителей в Украине регулярно входят четыре сумских» пишет «Экополитика».

Кроме этого:

  • На Полтавщине потратили 260 тысяч гривен на пестициды, чтобы бороться с насекомыми… в лесах!
  • Запорожская область с 2016 года отдала 14 млн гривен на направление экологического образования.
  • В Донецкой области за счет «экологических денег» учеников возят на экскурсии, в том числе… на экскурсию в литературный музей Нечуя-Левицкого. На эту детскую программу выделили 2 млн гривен в 2021 году. Для сравнения: строительство завода для обезвреживания отходов в селе Новодмитровка (Херсонская область) стоило всего 500 тысяч гривен.
  • На Львовщине выделили 245 тысяч гривен на производство сувенирной продукции (ручек, флешек, термокружек и проч.) туристического проекта «Ровелове Розточчя», который в целом финансирует Евросоюз.

 

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В Кабмине хотят наказывать за экологические преступление тюрьмой

Кабинет Министров Украины на заседании в среду, 6 октября, согласовал законопроект, согласно которому в Уголовный кодекс могут внести новые статьи — за экологические преступления.

В частности, уголовными могут стать статьи «нарушение правил заготовки древесины», «незаконная перевозка, хранение и сбыт древесины», «незаконный ввоз или вывоз объектов растительного и животного мира».

По этим статьям в Украине хотят предусмотреть сроки от одного до трех лет наказания в тюрьме.

Кроме того уголовными преступлениями могут стать: сокрытие информации о радиационном фоне, загрязнении земель, продуктов, состояние заболеваемости населения и др.

Если это причинит ущерб в значительном объеме, в Кабмине хотят предусмотреть штраф в три-четыре необлагаемых минимума (51 или 68 гривен) или тюремный срок до трех лет.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Экологи с бензопилой и топорами устроили протест в центре Киева. Фото, видео

Активисты с топорами и бензопилой под стенами Гослесагентства Украины в Печерском районе Киева потребовали ликвидации этого ведомства. Экологи уверены: агентство не справляется со своей задачей, ведь в Украине катастрофическая ситуация с лесами. Кроме того, власти уже задумали отменить мораторий на экспорт леса-кругляка, что даст зеленый свет дальнейшему уничтожению лесов.

Древесину рубили топорами
Активисты использовали бензопилу
«Мы требуем, чтобы вы не мешали принимать законы для защиты лесов, а вы их блокируете… Мы требуем, чтобы вы не врали о том, что якобы у нас состояние лесов нормальное, и лесная отрасль не требует реформы», – обратился к чиновникам Гослесагентства директор Киевского эколого-культурного центра Владимир Борейко.

По словам Борейко, экологи также планируют пикетировать Кабинет министров и Офис президента. Если же власти не услышат активистов, они обещают обратиться в Совет Европы с требованием провести международное расследование.

Власти лгут о ситуации с лесами, считают экологи
Активисты не хотят отмены моратория на экспорт леса-кругляка

Отмена моратория на вывоз леса

Министерство экономики опубликовало на своем сайте законопроект, цель которого – отмена запрета на экспорт леса-кругляка из Украины. В поддержку такого шага уже выступила вице-премьер по вопросам евроинтеграции Ольга Стефанишина и комитет Рады по вопросам развития экономики. Фактически, они решили в угоду ЕС поставить под угрозу не только экологию, но и экономику Украины.

Кстати, в самом ЕС, хоть и требуют отменить нынешний мораторий, проблему все же признают. Европейский арбитраж принял решение: Украина имеет право на мораторий, но не для защиты экономических интересов, а для того, чтобы защитить экологию.

Сейчас мораторий на вывоз необработанной древесины введен временно, до 2025 года. Но если его отменят, Украина столкнется с серьезными последствиями:

  • Пострадают украинские леса – бесконтрольная и хаотичная вырубка возобновится. Активизируются и «черные лесорубы». Уже сейчас лесистость в Украине составляет всего 16%, а в Польше, для сравнения, – около 30%.
  • Деревообрабатывающую и мебельную промышленность в Украине ждет тотальный упадок. Около 200 тыс. украинцев потеряют работу.
  • Украина лишится потенциальных доходов. Только на лесах, развитии деревообрабатывающей промышленности страна может заработать около 40 млрд долларов. Это при том, что внешние кредиты за все годы независимости составляют около 42 млрд долларов.

Отмена моратория сыграет на руку европейскому бизнесу, ведь в ЕС уже возник дефицит древесины. При этом, как заявлял лидер «Радикальной партии» Олег Ляшко, Европа может решить проблему и не убивая украинские леса и промышленность. Для этого европейским промышленникам достаточно начать открывать производства в Украине. Тогда наша страна не превратится в сырьевую колонию, вырубку лесов можно будет контролировать «на месте», украинский бюджет получит дополнительные налоги, а украинцы – работу.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Как экология может усилить сотрудничество Украины и США

Украина уже сделала первые шаги к углублению энергетической и климатической трансатлантической интеграции.

31 августа и во время визита украинской делегации в Вашингтон министры энергетики Украины Герман Галущенко и США Дженнифер Гренхолм подписали совместное заявление под названием Стратегический диалог об энергетике и климате.

Сам документ пока довольно декларативный — «за все хорошее», как говорится. В нем нашлось место и взаимоподдержке для развития энергорынков, и декарбонизации экономики, и общим мерам по энергетической безопасности.

О домашних заданиях, над которыми придется поработать как Украине, так и США, чтобы все это стало реальностью, написала народный депутат Леся Василенко, возглавляющая подкомитет Верховной рады по вопросам изменения климата и охраны атмосферного воздуха, в колонке Домашняя работа по экологии: что может вывести отношения с США на новый уровень.

Первое домашнее задание, по мнению Леси Василенко, — энергетическая безопасность.

Нардеп указывает на то, что США должны продолжать санкционную политику в борьбе с российской энергетической агрессией в Европе. По ее словам, снятие санкций с оператора нового газопровода не внушает надежды на прочности украино-американского партнерства в сфере энергетической безопасности. По крайней мере в краткосрочной перспективе.

Долгосрочная энергетическая безопасность предполагает, что обе стороны должны подготовить конкретные расчеты показателей воздействия на окружающую среду и экономических показателей, разработать проекты, подсчитать необходимые инвестиции, собрать социальные данные и тому подобное.

Без конкретики это будет не план действий, а еще один популистский политический документ.

Второе домашнее задание, пишет Василенко, — зеленые финансы и зеленые технологии. Американская сторона должна тщательно наблюдать за инвестиционными проектами и всем, во что вкладывают деньги в Украине, а фокус украинской государственной поддержки должен быть смещен на экологические стартапы и научно-технические разработки.

Третье домашнее задание, считает народный депутат, — переходный период к климатически нейтральной экономике. Государственные энергетические стратегии наших двух стран должны быть созвучными и согласованными. И здесь не подходит стандартный украинский метод «заговаривания» проблем.

Придется уже наконец детализировать и принять всеми обсуждаемую обновленную энергетическую стратегию до 2050 года.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В Україні скоро запустять земельні електронні аукціони

Скоро в Україні вже на практиці почне діяти новий формат земельних торгів — електронний аукціон.

Відповідну постанову № 1013 «Деякі питання підготовки та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» було прийнято на урядовому засіданні 22 вересня 2021 року.

«Цей документ фіналізує всі технічні та правові питання, які були необхідні для запуску електронних аукціонів в Україні. І ми можемо констатувати, що земельні торги застарілого формату відійшли в історію», — розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Документ регламентує проведення електронних аукціонів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними — оренди, суперфіцію, емфітевзису.

У Мінагрополітики нагадали, що раніше учасникам потрібно було бути на торгах фізично. Інформація про такі аукціони завжди була малодоступною, їх проводили без реальної конкуренції, а вигравали «свої люди». Відтепер участь в електронних аукціонах зможе взяти кожен, хто має доступ до Інтернету. Торги відбуватимуться на спеціальній платформі Prozorro, що належить до сфери управління Міністерства економіки, яке й буде відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи.

Як зауважив Міністр, постановою передовсім регламентуються технічні вимоги до підготовки та проведення земельних аукціонів. Йдеться також про:

— оприлюднення їх результатів;

— визначення розміру, порядку та строків сплати;

— порядок реалізації переважного права купівлі земельної ділянки у власність у разі продажу її через електронний аукціон;

— технічні вимоги до проведення повторних торгів;

— порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи відповідно до Земельного кодексу.

У постанові також наведено перелік документів, що підтверджують відповідність потенційного покупця, який бажає взяти участь у земельних торгах щодо земельної ділянки с/г призначення, вимогам статті 130 Земельного кодексу.

Відповідно до абзацу дев’ятого частини сьомої статті 137 Земельного кодексу потенційні покупці разом із заявою про участь у земельних торгах також подають копії таких документів:

  • документи, які містять відомості про структуру власності (якщо потенційним покупцем є юридична особа);

  • документи, що підтверджують громадянство учасників (акціонерів, членів) та бенефіціарного власника (якщо потенційним покупцем є юридична особа);

  • документи, що підтверджують джерела походження коштів, зокрема: декларація про майновий стан і доходи; декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру / декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування; річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи — набувача та фізичної особи — підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи — набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів;

  • документи про перебування у шлюбі (чи його розірвання), у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа);

  • документ, що містить інформацію щодо юридичних осіб, права на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, акції, паї яких потенційний покупець має, із обов’язковим зазначенням найменування юридичної особи, ідентифікаційного коду юридичної особи, розміру належної йому частки у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді, та/або кількість належних йому акцій, паїв (у разі наявності, якщо потенційним покупцем є фізична особа);

  • документи, які підтверджують право власності учасника земельних торгів на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (у разі наявності таких прав).

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В Минэкологии собрались открыть климатический Фонд к 2023 году

В Кабмине под «юрисдикцией» Минэкологии разрабатывают планы открытия к 2023 году специального Климатического Фонда. Об этом заявил министр экологии Роман Абрамовский.

«В любом случае этот фонд может быть запущен в начале 2023 года, потому что любые бюджетные документы, которые предусматривают изменения доходной и расходной частей бюджета, подаются до 1 июля», — пояснил министр.

По его словам, предстоит большая работа по конструированию и моделированию Украинского климатического фонда, а также в части принятия законопроекта, который утвердит этот фонд.

«Тем не менее, я считаю, что это объективно возможно. Одна из главных задач на этом этапе — заручиться поддержкой международных финансовых организаций, которые смогут быть инвесторами в рамках фонда и мультиплицировать эффект от поступления эконалогов. Другого пути нет», — считает он.

По словам министра, в министерстве уже ведут переговоры с Европейским банком реконструкции и развития и Всемирным банком.

Абрамовский также отметил, что на момент запуска в фонде будет около 8 млрд грн собственных средств, полученных за счет поступлений от налога на выбросы СО2 и других эконалогов.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Испания избавится от пластиковой упаковки продуктов к 2023 году

Повсеместный отказ от пластиковой упаковки овощей и фруктов набирает силу по всей планете. Так, уже к 2023 году от такой упаковки решили отказаться в Испании.

Такое постановление разработало Министерство экологических преобразований Испании.

Запрет на полиэтиленовую упаковку для овощей и фруктов будет распространяться на продукцию весом менее 1,5 кг.

«Цель состоит в том, чтобы бороться с чрезмерным использованием упаковки наиболее эффективным способом», — сказал представитель министерства, добавив, что загрязнение пластиком «превысило все пределы».

Также планируется сделать 100% упаковки пригодной для вторичной переработки до 2030 года, а также наполовину сократить продажи пластиковых бутылок.

По данным правительства, Испания ежегодно производит 1,6 миллиона тонн отходов пластиковой упаковки, а перерабатывает меньше половины. Две трети того, что отправляется на свалки, не перерабатывается.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Что требовали и получат ли участники Климатического марша в Киеве

Вчера в столице Украины прошел Климатический марш. Что требовали его участники, и смогут ли они этого добиться?

Около тысячи человек вышли на акцию в Киеве, чтобы власть выделяла больше средств на борьбу с изменением климата.

Хода началась на Михайловской площади, продолжилась Майданом Независимости, Европейской площадью, а завершилась возле Верховной Рады. Акцию, инициированную ОО Екодія, поддержали более 30 общественных организаций, десятки городов Украины и даже в Антарктиде.

Активисты вышли на улицы, чтобы призвать власть увеличить финансирование в госбюджете на действия для сокращения выбросов парниковых газов, адаптации к изменению климата и других природоохранных мероприятий.

Среди них — требование отказаться от дотаций на убыточную угольную сферу, заложить деньги на повышение энергоэффективности зданий и развитие системы государственного мониторинга качества воздуха.

В конце марша организаторы передали заместителю Миндовкилля Ирине Ставчук, народным депутатам Александру Мариковскому и Елене Криворучкиной 10 требований относительно того, в каких секторах и как необходимо сокращать выбросы парниковых газов. После символического письма, активисты пришлют официальное обращение с такими же требованиями.

В этом году марш поддержали в Харькове, Львове, Днепре, Николаеве, Черноморскую, Ровно, Ужгороде, Хмельницком, Кропивницком, Каменском, Славянске, селах Манява и Яблонька Ивано-Франковской области, где прошли тематические мероприятия — от уроков в школах к собственным маршам.

К Климатическому маршу в столице присоединились более 30 движений, инициатив и организаций.

Среди них — Украинская климатическая сеть, Украинская природоохранная группа, Экология — право — человек, движение Fridays for future Украины, движение Extinction Rebellion, Фонд имени Генриха Белля бюро Киев — Украина, Зеленая генерация, Зеленая волна, СейвДнипро Единая планета, Открытые клетки, U-cycle, Марш за Киев Офис окружающей среды, Экологическое бюро Украинской грекокатолической церкви.

Также присоединились Экопарк Вырлица, Экопарк Осокорки, Совские ставки, Город-сад, Перекресток, Центр совместных действий, Fashion Revolution UA, Красный крест, U-Report, Amnesty International Ukraine, Insight, KyivPride, America House Kyiv, CEDOS, Движение Честно, СД платформа, ОО Региональное Объединение Молодежи, SOS Парк Спутник, Peli can live, Bezodnya music.

В поддержку марша высказались и полярники Национального антарктического научного центра на станции Академик Вернадский, которые сфотографировались в летней одежде возле станции.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

АрселлорМиттал создало экологического омбудсмена: защититься или помочь Госэкоинспекции?

Руководство ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог» создало должность экологического омбудсмена. Официально в обязанности собственного эколога предприятия будет задача отвечать за реализацию обновленной экологической стратегии компании, взаимодействие с эко-общественностью, план декарбонизации «АрселорМиттал Кривой Рог» и весь спектр задач, касающихся адаптации предприятия к европейским требованиям уменьшения промышленной нагрузки на окружающую среду. Хотя, возможно, металлургов достали огромные штрафы от Госэкоинспекции (последний более 450 млн грн., за него судятся). И так они собираются хоть как то защититься от ГЭИ.

На вновь созданную должность назначена Ольга Семкив, которая более 15 лет проработала в сфере охраны окружающей среды, в частности, выполняла обязанности руководителя отдела экологии ДТЭК и участвовала в проектах, направленных на поддержку реформ в Министерстве охраны окружающей среды и природных ресурсов Украины, а также была экспертом проектов Евросоюза и Программы развития ООН.

«АрселорМиттал одной из первых в мире заявила о готовности к 2030 году сократить выбросы CO2 на 30%, а к 2050 году стать углеродно-нейтральной компанией. Это выводит производство стали на совершенно новый уровень, а наш диалог с общественностью становится предметнее. Вопросы экологии остро стоят в нашем регионе, и в должности экологического омбудсмена Ольга готова к конструктивному взаимодействию со всеми заинтересованными сторонами – государственными органами, экспертами, местным сообществом. Уверен, что успеху нашего предприятия в направлении декарбонизации будут содействовать стратегическое мышление и решимость Ольги, а также ее богатый профессиональный опыт, который объединяет работу в крупном бизнесе и в исследовательских проектах на международном уровне», – сказал генеральный директор «АрселорМиттал Кривой Рог» Мауро Лонгобардо.

Новое назначение подтверждает общую линию изменений в корпорации АрселорМиттал, направленную на устойчивое развитие и снижение углеродного следа. Экологический омбудсмен будет подчиняться директору департамента по охране труда, промышленной безопасности и экологии «АрселорМиттал Кривой Рог» Жанбеку Есмаханову. Лиана Максименко, ранее – директор департамента по охране окружающей среды, в сентябре этого года ушла на пенсию после 18 лет работы на предприятии и успешной реализации множества экологических проектов, которые легли в основу нынешней эко-модернизации «АрселорМиттал Кривой Рог».

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В МВД призывали отказаться от авто на день

МВД Украины призывало автомобилистов отказаться 22 сентября от автомобилей. В этот день отмечается Междунарожный день без автомобиля. Инициатива хороша даже не для одного дня, а для целого года. Отказ от авто позволит серьезно помочь экологии. Тем более что есть более экологичные варианты для перемещения.

Автомобилистов призвали пересесть на:

— электротранспорт;
— велосипеды;
— электросамокаты.

Еще есть варианты – поездка на метро или пешая прогулка.

«Хотя сегодня погода не вдохновляет на прогулку, все же приглашаем стать участником этой важной экологической инициативы. Давайте все вместе дадим планете один «выходной», – указано в сообщении.

В министерстве напомнили, что все обновленные сервисные центры МВД оснащены паркоместами для велосипедов.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Под Киевом в питьевой воде обнаружили аммоний

В селе Перемога под Киевом в питьевой воде из колодцев обнаружили зашкаливающее количество отравляющего вещества — аммония. Экологи настоятельно не рекомендуют пить эту воду. Аммоний — одно из составляющих удобрения веществ, содержится так же в других агрохимикатах, отходах животноводства.

Жители поселка, где качество воды существенно изменилось, говорят, что вначале у них в колодцах исчезла вода. После того, как крестьяне пробурили несколько более глубоких скважин, выяснилось, что пить эту воду небезопасно.

Анна Даниляк, эколог и член общественной организации «Экодія», сообщила, что в воде, которая подверглась исследованию, содержание аммония в разы превышает норму. По ее словам, попадание данного химического радикала в воду могло произойти, в том числе, и из-за разложения органики. Экологи уверены, что само собой в подземных водах это химическое соединение появиться не могло.

Выяснилось, что рядом с Перемогой появилась промышленная животноводческая ферма. Экологи говорят, что этот объект является главным «подозреваемым» в загрязнении воды. Местные жители говорят, что часто со стороны фермы ветер доносит зловоние. Также, по словам крестьян, после появления фермы в селе пропала вода и началась засуха.

По словам сотрудника охраны фермы, на территории объекта есть несколько артезианских скважин.

«Вот то, что стоит? Одна и вторая. То артезианские скважины они пробили, мы оттуда берем воду и свиньи пьют», — сообщил журналистам охранник.

В Госгеонедрах на запрос журналистов о том, законны ли у свинофермы артезианские скважины, и каков их объем, пока не ответили. Не идут на контакт и свиноводы. Доступ к ферме преграждают два шлагбаума и один пропускной пункт. К журналистам никто из администрации фермы выйти, чтобы ответить на вопросы, не захотел.

Экологи говорят о загрязнении аммонием чистых подземных вод, которые являются стратегическими запасами общегосударственного значения. В Министерстве по защите окружающей среды, по словам народного депутата восьмого созыва, правозащитника и эксперта по экологическим вопросам Андрея Помазанова, на контроль ситуацию не взяли.

«Министр Абрамовский, как министр защиты окружающей среды — он обязан был, имея информацию, что исчезла вода, а та, что есть на глубине 70 метров — она не пригодна к пользованию, взять на личный контроль», — сказал эксперт.

В министерстве говорят, что местные жители должны бы сами следить за нарушения свиноводов и заявлять на них.

«Если жители обратятся в Министерство, понятно, что мы инициируем это перед Госэкоинспекцией. Так же жители могут напрямую обратиться к Госэкоинспекции», — сказал заместитель министра защиты окружающей среды и природных ресурсов Александр Краснолуцкий.

Стоит отметить, что о том, к кому обращаться для решения вопроса с прекращением загрязнения воды, местные жители не знали. В данный момент, некоторые из них продолжают использовать воду, в которой «зашкаливает» количество аммония.

Аммоний – это химическое вещество, образующееся в результате взаимодействия атомов азота и водорода (формула – NH4). Вещество активно используется в различных сферах деятельности человека. Сфера применения этого вещества чрезвычайно широка – от производства строительных материалов до пищевой промышленности. Также он используется при производстве стали, в качестве удобрения в сельском хозяйстве, как лекарственный препарат, обладающий диуретическим действием, в медицине.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

На столичний парк Юність поклали око забудовники

Кияни можуть невдовзі попрощатись ще з одним парком — Юність. На його теріторію поклали око забудовники.

У Святошинському районі столиці можуть забудувати парк «Юність» на вулиці Покотила, через що струбовані місцеві мешканці. Про це звернувся депутат Київради Олександр Бродський до міського голови.

Відомо, що місцеві мешканці стурбовані можливою загрозою забудови парку «Юність» на вулиці Покотила, 6, який має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. В кінці серпня відбувся аукціон з продажу приміщення кінотеатру «Кристал», який розташований на території парку.

Переможцем ауціону стала компанія, яка займається будівництвом житлових та нежитлових приміщень. Цільовим призначенням ділянки є будівництво багатоквартирного будинку з об’єктами торгівельно-розважальної інфраструктури та підземним паркінгом.

Головний редактор Марина Жуковіна