; Екологія — Info News ІнфоНьюз

Екологія

Ужанський національний… жах

В Ужанському національному парку завжди, постійно трапляються скандали через незаконні вирубки. У Міністерстві енергетики та екології підбили ітогі «царювання» корупційно-орієнтованого керівництва парку.

З 2016 по 2018 рік, коли директором парку був Віктор Биркович, Державною екологічною інспекцією України проведено три планові та шість позапланових перевірок, у результаті яких зафіксовано низку порушень на загальну суму 2 мільйони 319 тисяч 630 гривень збитків. Зокрема, було виявлено незатверджені ліміти вирубування дерев, незаконні суцільні рубки, незаліснення щойно вирубаних ділянок та невідповідність площ та контурів ділянок. Також були зафіксовані факти побиття активістів.

У зв’язку з наведеними фактами з Віктором Бирковичем не продовжено контракт. Проте, працівники парку не допускають до робочого місця нового керівника Василя Пацканя, про що була складена відповідна заява у поліцію.

Мінекоенерго буде вжито всіх необхідних заходів для забезпечення порядку в Ужанському національному парку та недопущення знищення довкілля та розкрадання природних ресурсів.

Ужанський національний парк — унікальне місце на кордоні трьох держав, він є складовою частиною першого у світі тристороннього українсько-польсько-словацького міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати» (об’єкта ЮНЕСКО). Метою створення парку є збереження старовікових лісів та букових пралісів, проте цінність зазначеної території втрачається кожного дня. Порушення вимог природоохоронного законодавства мають системний і постійний характер.

Директором нацпарку з 2014 року призначено Віктора Бирковича. Його кандидатуру неодноразово оскаржували активісти, які стверджували, що він організував схему із вирубки парку, а ще звільнив 2/3 персоналу. 2 липня 2018 року було створено Комісію, яка мала перевірити підозри активістів щодо незаконної діяльності Віктора Бирковича, а також як він виконує обов’язки, що передбачені контрактом. Аналізуючи діяльність Віктора Бирковича, Комісія встановила, що в період з 15.05.2014 до 08.02.2018 він одночасно здійснював підприємницьку діяльність та перебував на посаді директора Ужанського національного природного парку Міністерства екології та природних ресурсів України. А саме був одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «АБІЄС ІНВЕСТ», основним видом діяльності якого є лісопильне та стругальне виробництво. Цікаво, що в рік здійснення перевірки підприємство змінило керівника, тепер уповноваженою особою є дружина Віктора Бирковича – Ніна Биркович.

До слова, чи задекларував свою підприємницьку діяльність Віктор Биркович, взялося перевіряти НАЗК. Аналіз декларації за 2016 рік триває досі.

Також на дружину Віктора Бирковича зареєстроване і ТОВ «Віп-Резорт», що здійснює виготовлення виробів з деревини та сировини для плетіння. А ще — ТОВ «Канюк», що теж пов’язане із лісозаготівельним бізнесом та лісопильним і стругальним виробництвом деревини.

Власне, на незаконні та масові вирубки у національному парку Ужанський неодноразово приходили скарги від громадськості. Саме тому Міністерством були ініційовані відповідно перевірки, але під час їх проведення виникли труднощі. Працівники Ужанського НПП зривали проведення натурних перевірок або взагалі намагалися не допустити до них працівників Держекоінспекції. Попри це, інспектори зафіксували такі порушення:

— невідповідність площ та контурів лісосіки;
— було порушено порядок відмежування лісосік, а також не було стовпів та пікетних кілків;
— акт обстеження насаджень не відповідав вимогам Санітарних правил в лісах України;
— об’єм деревини, визначений за кількістю заготовленої, не відповідав запасу, визначеному в таксаційних матеріалах;
— ділянки, які вийшли з-під рубки, були не заліснені цінними лісоутворюючими породами, відповідно до умов місцезростання;

— було заниження кубомаси деревини під час проведення рубок. До прикладу, заниження кубомаси під час проведення рубок становить близько 800 м 3 тільки по одній ділянці (кв. 7 вид. 19 А, площа 3,93га). Аналогічна ситуація і по інших ділянках.

Також Держекоінспекція зафіксувала незаконні суцільні санітарні рубки, а ще — порушення вимог щодо трелювання деревини.

До прикладу, під час однієї з планових перевірок Держекоінспекції було виявлено незаконне вирубування дерев біля села Вишки у Великоберезнянському районі. Шкода, завдана природно-заповідному фонду, становить 49, 885 тис гривень. Показово, що акт планової перевірки адміністрація Ужанського НПП так і не підписала, не був він прийнятий і до реєстрації у журналі вхідної кореспонденції. 10.05 2018 зафіксовано ділянку, на якій було здійснено незаконну рубку. Оцінка завданої шкоди державі ставить 1 млн. 363 тис. 432 гривень. Загалом, Держекоінспекція зафіксувала низку порушень на загальну суму 2 мільйони 319 тисяч 630 гривень збитків.

Також були зафіксовані факти побиття активістів: 01.04 2018 близько 15 людей напали на представників лісової команди WWF в Україні, WWF Німеччини, німецьких журналістів та експертів проекту “Лісова варта”. За цим фактом у поліції відкрите кримінальне провадження.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Вперше у світі заборонени токсичні сонцезахисні креми

Тихоокеанська держава Палау стала першою країною, яка заборонила сонцезахисні креми, шкідливі для коралів та морського життя.

З середи сонцезахисний крем, який включає загальні інгредієнти, зокрема оксибензон, заборонено переносити з собою чи продавати в країні.

Президент Палау Томас Ременгесау заявив: «Ми маємо жити і поважати довкілля, оскільки довкілля — це гніздо життя».

Острівна країна презентує себе як «незайманий рай» для дайверів.

Лагуна на Скелястих островах Палау є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Населення країни складає понад 20 тисяч людей, які мешкають на сотнях островів.

Заборону анонсували ще у 2018 році. Забороняється сонячний крем, який містить будь-який з 10 хімічних інгредієнтів: у перелік входять оксибензон та октиноксат, які поглинають ультрафіолетове світло.

Міжнародний фонд «Кораловий риф» заявив, що заборонені хімічні речовини є «відомими забруднювачами довкілля — більшість з них… неймовірно токсичні для молодих особин багатьох видів дикої природи».

«Коли наука каже нам, що така практика шкодить кораловим рифам, популяціям риби або самому океану, наші люди беруть до уваги, і наші відвідувачі теж роблять це», — зазначив пан Ременгесау агентству новин AFP.

«Токсичні хімічні засоби для сонцезахисного крему були знайдені в надзвичайно важливих природних зонах Палау та в тканинах наших найвідоміших видів. Ми не проти того, щоб бути першою державою, яка заборонила ці хімічні речовини, і ми виконаємо свою роль для поширення цієї практики», — повідомив президент Палау.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Коли планета перетвориться в сковорідку

Коли планета перетвориться в сковорідку, на якій підсмажиться людство? Вчені протягом тридцяти років недооцінювали внесок вуглекислого газу в глобальне потепління, свідчать оновлені кліматичні моделі. Це означає, що планету чекає нагрів не на 3°C, а мінімум на 4-6°C. Чи переживе людство такий стрибок температур — велике питання.

Комп’ютерні моделі, які використовуються для прогнозування майбутнього клімату Землі, постійно удосконалюються. На даний час над ними працює відразу кілька наукових команд з усього світу. І перші результати їх обчислень жахають — судячи з усього, ми серйозно недооцінювали глибину кліматичної кризи та помилялися десятки років.

У центрі уваги фахівців виявилося питання про те, наскільки чутливий клімат до подвоєння концентрації парникових газів у порівнянні з доіндустріальним рівнем, що складав 280 частин на мільйон. Понад тридцять років вважалося, що, якщо концентрація виросте до 560 частин на мільйон, клімат потеплішає на 3°C ± 1,5°C.

Однак застосувавши нові обчислювальні методи та врахувавши роль хмар, дослідники прийшли до висновку, що ця цифра сильно занижена. У реальності, подвоєння рівня парникових газів призведе до потепління в середньому на 4-6°C. Цікаво, що схожу оцінку ще в кінці XIX століття давав першовідкривач парникового ефекту, шведський вчений Сванте Август Арреніус.

Незалежні команди надають дані, які трохи відрізняються, але в цілому близькі. Моделі, розроблені фахівцями з Франції, США, Великобританії та Канади встановлюють середню кліматичну чутливість на рівні 4,9°C, 5,3°C, 5,5°C та 5,6°C відповідно.

Отримані цифри роблять практично неможливим утримання потепління на рівні 1,5-2°C, як зазначається у Паризькій угоді. Це тривожна новина. Вже сьогодні, коли світ став найтепліше на 1°C, екстремальна температура стала нормою. Різні країни переживають небувалі хвилі спеки, посухи та лісові пожежі. А зростання температур більш ніж на 3°C стане для планети справжнім апокаліпсисом.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Как Рада покомандовала приоритетами экологии

14 января Верховная Рада одобрила Рекомендации парламентских слушаний на тему «Приоритеты экологической политики Верховной Рады Украины на следующие пять лет», которые состоялись 27 ноября 2019 года. Документ поддержали 334 народных депутата.

В документе систематизированы предложения народных депутатов, Кабмина, органов исполнительной власти, научных и общественных организаций, которые были высказаны 27 ноября на парламентских слушаниях. Теперь комитет Рады по вопросам экологической политики и природопользования предлагает принять этот документ в целом. А уже до 1 июля текущего года Кабмин должен будет отчитаться перед депутатами о реализации Рекомендаций.

Среди пунктов Рекомендаций, имеющих отношение к промышленности и ГМК, можно отметить предложение Кабмину совместно с другими госорганами ускорить разработку и представление в парламент законопроектов:

— о выполнении международных обязательств, имплементации законодательства ЕС об изменении климата и защите озонового слоя;
— об увеличении размеров штрафов за правонарушения и преступления в сфере охраны природы и использования природных ресурсов;
— об усилении ответственности предприятий за проведение мероприятий по экологической модернизации;
— о Национальном экологическом фонде Украины, который создается за счет эконалога с его последующим использованием исключительно на природоохранные цели;
— об обновленном Кодексе Украины о недрах;
— об обновлении Общегосударственной программы развития минерально-сырьевой базы Украины на период до 2030 года;
— об обращении с отходами, в частности об управлении отходами и введении иерархии обращения с отходами, национального реестра отходов, системы расширенной ответственности производителя, новых принципов разрешительной системы;
— о природоохранном надзоре и госмониторинге окружающей природной среды. В том числе о госэкоконтроле, о совершенствовании Закона Украины «Об охране атмосферного воздуха» и о введении обязательных систем контроля выбросов загрязняющих веществ.

Напомним, что предложения к Рекомендациям парламентских слушаний от бизнеса содержались в основном в двух письмах – Европейской Бизнес Ассоциации и Американской торговой палаты в Украине.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Як продовжують забруднювати Оріхуватські озера

Коли комусь «віолетово», що буде з середовищем, аби ж гроші економити. Шукають, хто вбиває Оріхуватські озера. З початку 2020 року, менш, ніж за два тижні, в Оріхуватські озера, що є частиною Національного природного парку “Голосіївський” у Києві, зафіксовано три різних скиди забруднюючих речовин. За словами мешканців району, стан водоймищ критичний.

Про це повідомив голова ГО “Збережемо Голосієво” Михайло Ромась для “ЕкоРубрики“.

“Такі скиди були і раніше, відбувались раз на тиждень або раз в два тижні. Але з початку нового року вже тричі – 2, 8 і 11 січня – ми фіксуємо скиди забруднюючих речовин. Сьогодні, 11 січня, вода різного кольору, має різкий запах з аміачним відтінком. Це все систематично шкодить стану і природному середовищу каскаду Оріхуватських озер. Сьогодні приїжджала поліція, склали протокол, внесли у ЄРДР по факту скидів”, – коментує Михайло Ромась.

Після звернень активістів у Мінекоенерго створили спеціальну комісію, а поліція зафіксувала забруднення поверхневих вод і відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 242 ККУ.

За словами Михайла Ромася, у Голосіївські озера відбувається систематичний скид через зливні труби, які знаходяться поряд з парком.

Активіст припускає, що у зливні труби робляться незаконні врізки від будівництв. Внаслідок цього відбуваються скиди хімічних речовин після виробництва, будівництва, рештки з каналізації від житлових будинків, і все це потрапляє в Оріхуватські озера.

На місці виявленого порушення працівники лабораторії КП “Плесо” взяли забір води.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Как в «Формуле-1» позаботятся об экологии

Команды и руководство чемпионата «Формулы-1» планируют перейти на двухтактные моторы к 2025 году. Сейчас такие двигатели применяются на менее мощных машинах. Однако есть уверенность, что технологии автоспорта дадут толчок развитию и этих моторов.

«Я склоняюсь к двухтактным моторам. Старые проблемы, которые были связаны с двухтактными моторами, уже больше не являются таковыми», — приводит слова технического руководителя Пэта Симондса СМИ, имея в виду использование данными моторами большого количества топлива, которое сильно влияло на окружающую среду.

Ранее руководство чемпионата рассказывало о планировании выйти на нулевой уровень углеродного выхлопа к сезону 2030 года.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Украину снова накрывает облако угарного газа

Над Украиной второй раз за три месяца зафиксировано облако угарного газа (СО), накрывающее собой почти половину страны, включая Киев и левобережную часть Киевской области.

Вероятно, второе загрязнение связано исключительно с промышленной деятельностью – ТЭЦ, химической и металлургической промышленностью.

О новом рекордном загрязнении воздуха над Украиной стало известно из поста главы комитета ЖКИ, благоустройства, экологии и охраны окружающей среды Общественного совета при Киевской горгосадминистрации (КГГА) Олега Попенко.

“Над Украиной опять самая высокая концентрация СО в мире, сравнимая с промышленными районами Китая и Нью-Йоркской агломерацией. Накрыло так же, как в октябре (2019 года) – от Киева до Харькова, от Винницы до Мариуполя”, – написал Олег Попенко.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Киев: успейте утилизировать елку до 1 февраля

В Киеве на 15 пунктах приема новогодних елок уже утилизировали порядка 7 тысяч деревьев. Коммунальщики обещают, что пункты приема продолжат свою работу до февраля. Об этом сообщает пресс-служба «Киевзеленстроя».

Замначальника Управления экологии и природных ресурсов КГГА Александр Савченко сообщил, что принести деревья на утилизацию киевляне смогут до 1 февраля. По его словам, лучше сделать это, чем просто выбрасывать елки на помойку. Измельченную хвою направят на нужды коммунальных предприятий.

«Собранные деревья переделают на щепки в специальном измельчителе и затем используют мульчу для хранения водного баланса лунок вечнозеленых растений в городе», — говорит он.
По словам и.о. генерального директора коммунального объединения «Киевзеленстрой» Алексея Короля, киевские пункты утилизации уже собрали со 2 января более 7 тыс. деревьев, которые не распродали до Нового года.

«Вторая волна начинается после завершения новогодних и рождественских праздников, а именно после Крещения, когда люди массово начинают выносить елки из дома», — говорит Король.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

В Запоріжжі зайнялись екологією

Той факт, що запорізькі підприємства є одними з найбільших шкідників для екології по всій Україні, у містян не викликає жодних сумнівів. Підприємств багато, а заходів зі зменшення ризиків від шкідливих відходів відносно небагато. На жаль, запоріжці приймають це як належне.

Станом на кінець 2018 року, два запорізьких підприємства входить в 20-ку найбільших забруднювачів повітря в Україні. Про це повідомляє Міністерство енергетики та захисту довкілля України у своєму річному рейтингу. Запоріжжя займає третє місце за числом таких підприємств, поступившись лише Донецькій та Дніпропетровській областям. Варто зазначити, що рейтинг складався без урахування тимчасово окупованих територій. До ТОП-у потрапили ВП Запорізька ТЕС ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» та ПАТ «Запорізький меткомбінат «Запоріжсталь», посівши у ньому 8 та 12 місця відповідно.

«Запорізька ТЕС», що знаходиться в місті Енергодар Запорізької області, в 2018 році викинула в атмосферу 98,059 тис. тонн забруднюючих речовин. В порівнянні з 2017 роком, де ця цифра складала 105,238 тис. тонн, це підприємство зробило крок уперед та показало оптимістичну тенденцію до скорочення викидів.

Із комбінатом «Запоріжсталь» у м. Запоріжжі ситуація зворотня – обсяги викидів за 2018 рік зросли в порівнянні з минулим роком. Так, в 2017 році викиди шкідливих речовин складали 50,934 тис. тон, а через рік їхній обсяг виріс до 52,294. Будучи підприємством з повним металургійним циклом, ПАТ «Запоріжсталь» спеціалізується на випуску гарячо- і холоднокатаного листа та жерсті. Дані технології пов’язані з виділеннями шкідливих речовин в атмосферу, водойми, утворенням промислових відходів. Державний Інспекційний портал повідомляє, що за результатами планових перевірок рівні ризику різними сферами контролю визначені як високі (15 сфер), середні (7 сфер) та незначні (1 сфера), при цьому в тому числі б`є на сполох саме Державна екологічна інспекція України.

Також Запоріжжя є одним із забруднювачів природних водних об`єктів. Державне агентство водних ресурсів України у своєму рейтингу «ТОП-100 найбільших забруднювачів вод у 2018 році» про те, що Запорізька область не увійшла до п`ятірки областей, де таких шкідливих підприємств найбільше. До цього списку увійшли Дніпропетровська – 24, Донецька – 19, Львівська – 7, Харківська – 7, а також Луганська – 6. У ТОП-і четверте місце посіло ПАТ «Запоріжсталь» м. Запоріжжя, 22-е місце – КП «Водоканал» Мелітопольської міськради Запорізької області, 83-тє – Експлуатаційний цех водопостачання та водовиведення КП «Водоканал» м. Запоріжжя та 91-ше займає ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» міста Запоріжжя. Ця динаміка для нашого міста є оптимістичною, бо 2017 року в аналогічному рейтингу «ТОП-100», що підготувало Мінприроди на основі офіційної статистики, Запорізька область мала аж 9 шкідливих підприємств та входила в четвірку областей-«лідерів» за їхньою кількістю, які, до речі, складали дві третини від усього анти-рейтингу. Цікавим фактом є те, що загальний обсяг скиду забруднених стічних вод в 2018 році склав 952 млн. куб. м., та з них 918,6 млн. увійшли до рейтингу ДАВР України.

В екологічному паспорті Запоріжжя за 2018 рік були визначені основні чинники та критерії, які мають вплив на екологічну ситуацію в області. Головні екологічні проблеми спричинені наступними факторами:

— Забруднення атмосферного повітря викидами від промислових підприємств та автотранспорту;
— Забрудненням водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із промислових підприємств та підприємств житловокомунального господарства;
— Проблемні умови скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти;
— Забруднення підземних водоносних горизонтів;
— Порушення гідрологічного та гідрохімічного режимів малих річок;
— Підтоплення земель та населених пунктів регіону;
— Небезпечне поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки;
— Утилізація відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості;
— Організація контролю радіаційної безпеки щодо впливу на навколишнє природне середовище АЕС;
— Поширенням екзогенних геологічних процесів;
— Охорона, використання та відтворення дикої фауни і флори;
— Проблеми природно-заповідного фонду.

Також в еко-паспорті визначили основні екологічні проблеми та стратегії їхнього вирішення. Проблема, що, на думку влади, вимагає вирішення на міжнародному рівні та залучення міжнародних інвестицій, це відсутність централізованих систем водопостачання, каналізування і очистки стічних вод в селищі Кирилівка. Окрім цього, в регіоні треба створювати сміттєпереробні заводи та встановлювати сучасні сміттєсортуальні лінії, щоб вирішити основні проблеми в сфері поводження з відходами. Для цього наше місто також сподівається на іноземних інвесторів. Аналізуючи екологічні проблеми загальнодержавного та/або місцевого значення було визначено такі основні напрямки природоохоронної діяльності: Атмосферне повітря, Водні ресурси, Відходи та Природно-заповітний фонд. Також для вирішення деяких проблем не потрібне залучення значних фінансових ресурсів, наприклад, вдосконалення методик оцінки та компенсації збитків довкіллю на підставі фактичних витрат на відновлювальні заходи задля заохочення підприємств до впровадження кращих технологій виробництва.

Іноземні екологи також пропонують та впроваджують свої концепції природоохоронної діяльності в Запоріжжі. Щороку в Запоріжжі проходить спеціалізований міжнародний «Еко Форум», де зарубіжні інвестори та науковці, представники організацій та підприємств з Німеччини, Франції, Канади, Ізраїлю, Польщі та Чехії обговорюють нагальні проблеми навколишнього середовища нашої області та діляться досвідом роботи сучасних технологій в екологічній сфері. Цього року вже відбувся третій форум, де окрім обговорень навколо екологічної теми відвідувачам була продемонстрована запорізька мобільна лабораторія моніторингу довкілля, яка може робити заміри повітря та аналізувати його якість. Наразі вона працює в тестовому режимі та знаходиться в етапі калібрування. Окрім цього, вже традиційною для цього заходу є виставка флори та органічних продуктів для усіх охочих, а також тренінги та майстер-класи з екологічної культури. Нагадуємо, що минулого року на «Еко Форумі» екологи торкались багатьох питань та запропонували дієві проекти для реалізації до 2020 року включно.

Отже, в екологів та міських чиновників є чітко визначені стратегії щодо вирішення найбільш нагальних проблем в сфері екології. Позитивні тенденції, які визначені статистикою шкідливих викидів в атмосферу та воду, мають продовжуватись та покращуватись із кожним роком. Іноземні партнери вже понад 3 років показують свою підтримку не тільки словом, але й справами, впроваджуючи в Запоріжжі експериментальні та сучасні технології, що допоможуть нам в охороні навколишнього середовища. Екологічна ситуація в місті та області зовсім не безнадійна та має всі можливості для подальшого покращення. Для цього треба продовжувати впроваджувати програми, запропоновані зарубіжними екологами, а також реалізовувати стратегії, що були освітлені в екопаспорті Запоріжжя. Але варто пам`ятати, що все починається з «низів» – кожен з містян має зробити внесок у спільну справу: підвищувати рівень своєї екологічної культури та свідомості, не робити на шкоду екології рідної області, а навпаки – на користь. Лише завдяки консолідації та спільній праці можна досягти більш значущих результатів.

Головний редактор Марина Жуковіна

Екологія

Скільки наловили браконьєри на Чернігівщині

Протягом 2019 року рибпатрульними Чернігівщини зафіксовано 1 598 порушень Правил рибальства. Зокрема, викрито 633 грубих порушень за ч. 4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), в тому числі 28 з ознаками кримінальних правопорушень. Також складено 738 протоколів за ч. 3 ст. 85 КУпАП (порушення правил рибальства), 52 — за ст. 88 – 1 КУпАП (порушення порядку придбання, збуту водних біоресурсів) та три – за ст. 85 – 1 КУпАП (виготовлення та збут заборонених знарядь лову).

Крім цього, складено 172 акти виявлення безхазяйного майна, згідно яких з водойм вилучено 1 037 кг водних біоресурсів та 1 132 од. заборонених знарядь лову.

«Всього у порушників у 2019 році вилучено 3 233 кг незаконно добутих водних біоресурсів та 1 994 од. заборонених знарядь лову, в тому числі два електролови у комплекті. Накладено штрафів (за постановами судів та органів рибоохорони) на суму 213 269 грн. Стягнуто штрафів у розмірі 61 047 грн. Загальна сума збитків, завданих рибному господарству, склала 601 433,5 грн. На виконання рішень судів правопорушниками до місцевих бюджетів сплачено 89 300,93 грн. компенсації за нанесені збитки», — зазначив начальник Управління Держрибагентства у Чернігівській області Микола Каленюк.

Нагадаємо найрезонансніші правопорушення, які були виявлені Чернігівським рибоохоронним патрулем протягом 2019 року.

Так, 13 травня під час проведення рибоохоронного рейду на озері поблизу с. Слабин Чернігівського району викрито двох чоловіків, які здійснювали лов водних біоресурсів забороненими знаряддями. На момент затримання у браконьєрів вилучено сітки в кількості 6 од. та 83 кг риби: карась сріблястий – 112 екз., плітка – 279 екз., плоскирка – 93 екз., окунь – 49 екз., по 5 екз. лина і щуки, 2 екз. йоржа звичайного та 1 екз. ляща. Правопорушниками виявилися мешканці м. Чернігів та с. Зайці. Збитки по даному факту склали 31 093 грн.

14 травня на озері в урочищі «Глейок», поблизу с. Шестовиця Чернігівського району виявлено грубе порушення правил рибальства. Два мешканці м. Чернігів за допомогою 6 од. сіток виловили 54 кг риби: плоскирка – 165 екз., синець – 50 екз., карась сріблястий – 19 екз., плітка – 15 екз., окунь – 8 екз., судак – 5 екз., білизна – 4 екз. та по 1 екз. ляща, щуки, чехоні та в’язя. Збитки, завдані рибному господарству, становлять 17 646 грн.

21 травня на озері поблизу с. Остапівка Менського району викрито двох мешканців м. Борзна. Правопорушники за допомогою 10 од. сіток виловлювали рибу. До тенет браконьєрів потрапило 23 кг риби: карась сріблястий – 144 екз., карась золотий (червонокнижний) – 40 екз. та лин – 14 екз. Завдано збитків у розмірі 17 314 грн.

Третього вересня викрито двох жителів м. Мена. Дані особи за допомогою 6 од. сіток здійснювали лов водних біоресурсів на озері поблизу с. Максаки Менського району. Правопорушники встигли виловити 33 кг риби: плітка – 57 екз., карась сріблястий – 35 екз., лящ – 34 екз., в’язь – 22 екз., окунь – 19 екз., плоскирка – 12 екз., синець – 12 екз. та білизна – 6 екз. Збитки, завдані рибному господарству України, склали 17 493 грн.

Нацполіцією відомості про вищенаведені кримінальні правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

На всіх правопорушників оформлено протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Незаконно добуту рибу і заборонені знаряддя лову вилучено. Адміністративні матеріали направлені до районних судів області для притягнення винних осіб до відповідальності.

Чернігівський рибоохоронний патруль нагадує, що з 1 листопада діє заборона на лов риби на зимувальних ямах. З початку дії заборони рибпатрульними зафіксовано 218 фактів порушення даної заборони. Нараховано штрафів на загальну суму 16 320 грн.

Якщо ви стали свідком порушення Правил рибальства чи збуту водних біоресурсів прохання оперативно повідомляти на «гарячу лінію» рибоохоронного патруля Чернігівщини (099) 112-13-44 та (0462) 93-75-57 (цілодобово).

Головний редактор Марина Жуковіна