ЄС стане жорсткішим до порушників екологічних нормативів
Єврокомісія зменшила коло компаній, які за європейською системою «торгівлі викидами» можуть претендувати на певні компенсації від держави.
Як пише «Європейська правда», про це повідомили у Єврокомісії.
Жорсткіші умови впроваджують для того, щоб економіці блоку вдалося досягти цілей, передбачених Європейською зеленою угодою — досягти «нульового» впливу на довкілля вже у 2050 році.
Єврокомісія внесла зміни до нормативного акту про держдопомогу у рамках системи торгівлі викидами ЄС (EU Emission Trading System State aid Guidelines) . Нові правила почнуть діяти з 1 січня 2021 року та замінять собою документ, який діяв з 2012 року.
За словами віцепрезидентки Єврокомісії Маргрет Вестагер, нововведення допоможуть країнам-членам підтримати підприємства зі сфер, яким найважче залишатися конкурентоздатними на світовому ринку, дотримуючись екологічних вимог ЄС, але при цьому допоможуть уникнути надмірних компенсацій і викривлень конкуренції на внутрішньому ринку Євросоюзу.
Сама ідея компенсації від держави деяким компаніям, що повинні сплачувати за свої викиди, з’явилась для того, щоб попередити так зване «перетікання вуглецю» — перенесення виробництва з ЄС до країн, де нижчі екологічні вимоги, відтак і дешевше виробництво. Внаслідок цього економічна активність у ЄС зменшується, але викиди парникових газів у світі залишаються на тому ж рівні. Компенсація частини «екологічних витрат» стримує компанії від такого кроку.
Нововведення передбачають, що надалі держдопомогу зможуть отримувати лише компанії «групи найбільшого ризику» — яким без неї найважче буде залишитись конкурентоздатними на світовому ринку і які багато експортують за межі ЄС.
Єврокомісія внесла до цього переліку 10 галузей і 20 суб-галузей — порівняно з 14 галузями і 7 суб-галузями у попередньому документі.
Обсяг компенсації зменшили на 10%.
Крім того, відтепер отримувати компенсацію зможе лише бізнес, який відмовився від застарілих неефективних технологій. Отримувачі допомоги повинні пройти аудит енергоефективності та виконати його рекомендації.
Водночас, у нововведеннях передбачені м’якші вимоги до середнього та малого бізнесу — щоб не збільшувати для них адміністративне навантаження.
До погоження документу, Єврокомісія поводила широкі публічні консультації із зацікавленими сторонами.