; Коли Київ стане чистим? — Info News ІнфоНьюз

Коли Київ стане чистим?

Коли Київ стане чистим, що для цього потрібно зробити і про ще багато речей розсказав голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики Костянтин Яловий у перерві семінару «Незручна правда про зміни клімату».

Костянтин Яловий – депутат Київської міської ради, голова постійної комісії Київради з питань екологічної політики. Обраний виборцями округу №119 в мікрорайоні Нивки. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Має дві вищі освіти — за спеціальностями «міжнародне право» та «фінанси і кредит». Одружений, має доньку та двох синів.

Пане Костянтине, які у Києва наразі найголовніші екологічні проблеми? Розумію, що їх багато, але якими необхідно займатися в першу чергу?

Справді багато. Одна з них – сміття, побутові відходи. Нам потрібно будувати новий сучасний завод з їх утилізації.

Ви, мабуть, пам’ятаєте, що трапилося у Львові, а Київ набагато більше місто, це – п’ять мільйонів мешканців. Якщо зараз активно не займатися проблемою переробки та утилізації відходів, будемо мати набагато більше клопоту, ніж Львів. Міна уповільненої дії рано чи пізно вибухає.

Величезною проблемою стало засилля автотранспорту. У Києві тільки офіційно зареєстровано понад мільйон автомобілів, і кількість їх з кожним роком зростає.

Нам потрібно розвивати систему громадського муніципального транспорту і переходити на екологічні авто, як це робить Європа. Варто наслідувати західних сусідів, бо ми – європейська країна, хоча і рухаємося дещо повільніше.

Зараз ми почали працювати над екологічною стратегією Києва. У документі, в тому числі, буде прописана проблематика столиці, шляхи і терміни її вирішення. Сподіваюсь, до її створення долучаться як українські, так і закордонні фахівці. І ми отримаємо документ, який буде основою для роботи наступного міського керівництва та покращення якості життя киян.

Щодо проблеми зі сміттям та відходами. Наскільки законодавча база на сьогодні дозволяє місту працювати над вирішенням цього питання? Що потрібно змінити?

Зараз нам бракує системної підтримки держави. Проєкти зі скорочення площ відкритих звалищ, впровадження інновацій на ринку утилізації відходів, будівництво сміттєспалювальних заводів з багатоступеневою системою фільтрації – жоден із цих напрямків наразі не є пріоритетом державної політики.

Важливо, щоб на утилізаційному ринку була чесна конкуренція, тільки тоді можна розраховувати на справжній успіх і технологічний прорив. Зацікавити бізнес сміттєвою сферою можна, якщо включити у вартість упаковки податок на переробку (в світі це до 0,5% вартості товару).

Можливо це рішення не дуже популярне, але тільки коли утилізація відходів буде рентабельною, ми побачимо реальне очищення Києва та передмість від звалищ, в тому числі, від стихійних.

Окремо варто сказати про функцію контролю. Зараз в структурі КМДА є управління екології, але воно фактично не має відповідних повноважень: ні права на контроль, ні права накладати штрафи. Такі функції в державі є тільки у Державної екологічної інспекції, однак її ресурси – як людські, так і матеріальні – обмежені. Плюс постійно з цією структурою відбуваються якісь зміни і це перешкоджає нормальній роботі органу.

Потрібно створювати екологічну поліцію на рівні муніципалітетів. Приміром, в управлінні екології Бухареста, столиці Румунії, працюють 127 осіб, з них 80 – інспектори, які контролюють виконання екологічного законодавства, накладають штрафи тощо. Причому такі штрафи, що бажання другий раз щось порушити зникає одразу.

Кияни дуже непокояться щодо якості нового Генерального плану, вбачають у ньому загрози їхній безпеці, погіршення якості життя, знищення довкілля, зелених зон, водойм, ущільнення забудови.

Генеральний план розробляється вже багато років. Однак питання про зелені зони там вирішується, на жаль, за залишковим принципом. Саме тому ми і прийняли рішення про створення екостратегії Києва як окремого документу.

Хочу, щоб екологічна стратегія стала «дорожньою картою» столиці на шляху до сталого розвитку. Вже відбулася перша зустріч робочої групи. Дякую усім, хто взяв участь, поділився досвідом та озвучив свої пропозиції. Ми отримали більше сотні заявок від охочих взяти участь в обговоренні та створенні екостратегії. Серед запрошених – експерти та науковці природоохоронної галузі, екоактивісти та просто свідомі кияни, яким не байдуже, в якому місті житимуть вони та їхні діти. Ще раз запрошую усіх, кому є що сказати, приєднуватися. Подробиці – на моїй сторінці у Facebook.

Зараз усі постійно говорять про смог, якість повітря, недосконалість державної системи моніторингу. Що київська влада робить у цьому напрямку? Чи планує будувати власну мережу спостережень?

Так, Києву потрібен постійний моніторинг якості повітря. На сьогодні у нас немає системи, яка б здійснювала його в режимі реального часу.

Концепція системи моніторингу якості повітря у столиці вже розроблена. Вона передбачає створення 27 стаціонарних постів з ліцензованим обладнанням, чітким переліком показників, які будуть вимірюватися. Також матимемо пересувну лабораторію, яка буде моніторити точки з найбільшим забрудненням у пікові години або за сигналами киян.

Як Ви оцінюєте роботу «Київзеленбуду»? Бо ми читаємо, що висаджується величезна кількість дерев. А йдеш вулицею – одні пеньки

Ми співпрацюємо з “Київзеленбудом” по оновленню Програми захисту зелених зон. Сподіваємось, невдовзі у базі Kyiv Smart City з’явиться окремий геопросторовий модуль, який дозволить кожному громадянину отримати інформацію про перелік зелених зон, їх межі та балансоутримувача. Ми хочемо занести в цю базу дані паспортизації парків і скверів, щоб не було маніпуляцій, спроб «відрізати» шматочок газону чи лісу під забудову. Хочемо створити гарячу лінію, куди можна буде повідомляти про порушення щодо «зелених» територій.

Ви запросили до Києва вчених, волонтерів екологічного руху екс-віце-президента США Альберта Гора, щоб провести екологічну акцію «24 Hours of Reality: Незручна правда про зміни клімату». Гадаєте, нас ці зміни серйозно зачеплять?

У колах людей, які переймаються станом довкілля, тривога щодо змін клімату дуже велика. Але є ще багато тих, хто відмахується від цієї інформації як від набридливої мухи. З ними треба працювати, пояснювати що відбувається з планетою. 20-21 листопада по всьому світі проходять тисячі презентацій про зміни клімату, їхні причини та способи запобігання кліматичній катастрофі. Десятки тисяч людей слухають і говорять про це. В Україні теж вже є чимало громадян, які тим чи іншим чином намагаються зупинити катастрофу. Але акція «24 Hours of Reality» у нас проходить вперше.

Зміни клімату та глобальне потепління ми поки мало відчуваємо. Україна не має океанічного узбережжя, на яке налітають урагани, як у США і Японії. У нас не затоплює цілі міста, як наприклад, Майамі або Венецію, у нас не висихають величезні озера, як в Африці. Хоча проблеми зі Світязем чи обміління Дніпра вже теж стають очевидними. Бачимо наші аномально теплі осінь і зими, стихійні лиха – як, наприклад, снігопад у березні 2013 або зливи в липні минулого року, смерчі на Запоріжжі та Житомирщині, втрата врожаїв через спеку, пересихання криниць у селах або засилля кліщів в міських парках. Екологи з команди Ела Гора допоможуть учасникам акції краще зрозуміти глобальні взаємозв’язки українських проблем і усвідомити, що нас чекає у найближчому кліматичному майбутньому.

Я не еколог. Але для мене очевидно, що від стану навколишнього середовища і клімату на планеті залежить життя, наше і наших дітей… і їхніх дітей потім. Саме тому уже зараз потрібно думати, яким повітрям дихатимуть вони через 10, 20, 50, 100 років, якщо ми не змінимо нашого ставлення до природи та довкілля.

Головний редактор Марина Жуковіна

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *