; Політика — Info News ІнфоНьюз

Політика

Ветеран АТО розповів, за що його переслідують в Польщі

Затриманий в Польщі за запитом Росії ветеран АТО ігор мазур розповів про стан його справ.

За словами Мазура, 22 листопада український консул повинен ознайомитися з матеріалами справи.

«Повинен консул завтра зустрітися з окружним прокурором, йому дадуть, я думаю, подивитися ці документи. Я думаю, це ті свідчення, які вибиті з Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, який зараз лікується в психіатричній лікарні після тих катувань. Ще свідчення кількох росіян, які сиділи в російських в’язницях за кримінальні злочини, а потім через 20 років згадали, що ще й «в Чечні воювали». Тобто це — надумані свідчення, тому що, з тих матеріалів, я був командиром підрозділу, де служив Арсеній Яценюк, брати Тягнибоки, служили хлопці, які в той час були взагалі дітьми — не можна воювати на три з половиною роки», — повідомив активіст.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Сегодня — годовщина Евромайдана

В четверг, 21 ноября, в стране отмечают День Достоинства и Свободы Украины. Киевская городская государственная администрация сообщила о программе мероприятий – запланированы мемориальные, торжественные и культурно-художественные мероприятия.

Так, 21 ноября на Аллее Героев Небесной Сотни и в Колонном зале Киевской городской государственной администрации состоятся мероприятия, приуроченные ко Дню Достоинства и Свободы. А на Майдане Независимости со стороны Главпочтамта) откроется фотовыставка «Два века – одна война».

В то же время, участие в памятных мероприятиях примут представители городской власти, органов местного самоуправления, духовенства, общественности, участники революционных событий в Украине в 2004, 2013-2014 годов, участники АТО и ООС в Донецкой и Луганской обл.

Для воспитанников Дворца детей и юношества в этот день будет организована встреча «Революция Достоинства – революция свободы» с участниками Революции Достоинства.

Еще 20 ноября на Майдане Независимости стартовал выставочный проект ко Дню Достоинства и Свободы «100 лет борьбы», который продлится до 1 марта.

До 27 ноября киевляне могут посетить выставку литературы «Украина превыше всего» в Публичной библиотеке им. Леси Украинки для взрослых. А также до 26 ноября ознакомиться с экспонатами выставки архивных документов «Ко Дню Достоинства и Свободы» в Государственном архиве г. Киев.

Кроме того, в течение всего ноября будут проходить тематические уроки, воспитательные часы, лекции, творческие проекты, встречи учащейся молодежи с участниками Революции Достоинства и ООС, возложение цветов к памятникам участникам Революции Достоинства, проведение мемориальных мероприятий возле памятных знаков, расположенных на территории образовательных заведений Киева.

В ноябре 2014 года Порошенко учредил День достоинства и свободы 21 ноября.

МВД задействует все подразделения для охраны правопорядка во время акций по случаю Дня достоинства и свободы.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Львів протестував проти сміттєзвалища біля курорта

У вівторок під стіни Львівської обласної держадміністрації вийшли мешканці смт Великий Любінь та довколишніх населених пунктів. Люди протестували проти спроби влади побудувати сміттєзвалища ТБО поруч з найстарішим в Європі бальнеологічним та кардіологічним санаторієм.

Курорт з’явився ще в 1778 році на унікальних родовищах сірководневої води та лікувальних торф’яних грязях, аналогів яким немає в Україні (!). Він розташований на березі річки Верещиця, у старовинному дендропарку площею 16 гектарів.

Нині на базі санаторію діє три реабілітаційні відділення:
👉нейрореабілітаційне, де зцілюють хворих, що долають наслідки інсультів, черепно-мозкових травм та наслідків операції на судинах мозку;
👉м’язово-скелетне, де ставлять на ноги людей після операцій на опорно-руховому апараті і борються з ревматологічними захворюваннями та ДЦП у діток;
👉кардіо-пульмонарне, де відбувається реабілітація пацієнтів, які долають період інфаркту міокарда та наслідки операцій на серці та втручань на судинах серця.

Тут також проходять комплексну реабілітацію та лікування військові, які брали участь у АТО/ООС.

❗️Однак цей та 17 інших лікувально-туристичних місць Львівщини позбавили статусу курорту ще у 2017 році — це підтверджує начальниця управління та курортів Львівщини Наталія Табака. І якщо раніше там було неможливо побудувати легальне сміттєзвалище, тепер законодавчо для цього немає жодних перешкод.

Фактично за три кілометри від санаторію може з’явитись 41 гектар полігону для ТПВ.🤦‍♀️ 18 вересня 2019 року Городоцька райдержадміністрація вже надала дозвіл інвестору «Грінері-Л» на розроблення детального плану території.

«Один із провайдерів вивезення сміття у Львові – «Грінера», трохи маніпулює громадською думкою. 👉Вони пропонують «нові» технології, які насправді вже давно застаріли, натомість хочуть просто скористатися ямою колишнього кар’єру, який можна просто засипати сміттям» — коментує Василь Жуков, представник громади Малого Любіня.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Помощь Украине «морозил» лично Трамп

Как оказалаось, перечисление денежной помощи Украине от США было «заморожено» лично преидентом Дональдом Трампом. Который и дал соответствующее распоряжение административно-бюджетному управлению Белого дома. Об этом заявил на закрытых слушаниях в Палате представителей Конгресса США заявил заместитель госсекретаря США по политическим делам Дэвид Хейл. Стенограмма была обнародована 18 октября.

Само заседание состоялось в начале ноября. Дипломат давал показания членам трех комитетов нижней палаты американского законодательного органа: комитета по иностранным делам, спецкомитета по разведке и комитета по надзору и правительственной реформе. Слушания проходили в рамках процедуры импичмента президента США.

По словам Хейла, 23 июля состоялась встреча на уровне заместителей глав всех ключевых американских ведомств, занимающихся внешней политикой. «На заседании этой малой группы Чарльз Капперман (заместитель помощника президента по национальной безопасности, председательствовавший на встрече — Ред.) спросил у представителей каждого ведомства, начиная с меня, какова наша позиция по этому вопросу (о заморозке помощи Украине — Ред.), и я решительно выступил в поддержку возобновления помощи, и то же самое сделали представители всех других ведомств за исключением административно-бюджетного управления Белого дома», — рассказал замгоссекретаря.

«Административно-бюджетное управление, когда их спросили, сообщило, что они получили указание от президента и исполняющего обязанности руководителя аппарата Белого дома Мика Малвэни заморозить помощь», — подчеркнул Хейл. По словам дипломата, после этого он написал записку госсекретарю Майклу Помпео, в которой объяснил ему, что административно-бюджетное управление, учитывая все вышесказанное, не изменит свою позицию и «вопрос следует решать, — если он хочет его решать, — непосредственно с президентом».

Ранее сообщалось, что сенаторы Демократической партии США призвали Пентагон расследовать задержку финансовой помощи Украине. Поводом для этого стали подозрения в том, что президент США Дональд Трамп пытался использовать ее в качестве рычага давления на украинские власти

Напомним, США восстановили всю военную помощь Украине как по линии Госдепартамента, так и по линии Пентагона.

Речь идет как минимум о 250 млн долларов по линии Пентагона, которые ранее были заморожены на время ревизии фондов. Кроме того, как сообщил помощник госсекретаря США по военно-политическим делам Кларк Купер, еще более 140 млн долларов будет ассигновано по линии внешнеполитического ведомства.

В конце августа американская газета Politico сообщила, что президент США Дональд Трамп отдал распоряжение провести пересмотр военной помощи Украине.

Как отмечала газета, президент хотел убедиться, что эти деньги используются наилучшим образом с точки зрения интересов Соединенных Штатов. На время ревизии данные средства были заморожены. Позднее издание информировало, что Пентагон по итогам проведенного обзора пакета военной помощи Украине выступил за его сохранение.

Согласно данным Министерства обороны США, объем военной помощи, оказанной Вашингтоном Киеву с 2014 года, составил 1,5 млрд долларов.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Индустрия моды против экологии: облом хайпа потребления

Экологи призывают мир сократить потребление в целях сохранения нормальных климатических условий. Неожиданно они нашли врага в лице индустрии моды. С одной стороны, молодежь в Европе привыкает экономно относиться к вещам. С другой стороны — мода раскручивает маховик потребительского спроса. И это уже политика, друзья!

Идея меньше потреблять становится все популярнее среди молодежи в Европе. Эксперты скептически относятся к таким призывам, призывая найти баланс между защитой климата и ростом экономики.»Мне не нужны 10 штанов, мне хватит 5, но они должны быть хорошими,»- говорит Катрин Шлёмер (Katrin Schlömer), 23-летняя активистка Greenpeace, стоя у магазина дешевой одежды Primark в Бонне. Primark считается сетью «быстрой моды» — новые модели в отделения поступают едва ли не каждый день, но так же быстро выбрасываются покупателями. Что неудивительно, учитывая стоимость: например, джинсы стоят в Primark от 10 до 15 евро.

На Катрин — джинсы Armedangels, средняя цена на которые у бренда составляет 100 евро. Зато, по словам экоактивистки, они производятся без вреда окружающей среде и со справедливой оплатой труда рабочих, да и служат гораздо дольше.

К логике необходимой достаточности сегодня склоняются все больше молодых людей, обеспокоенных изменением климата. По их мнению, привычка к чрезмерному потреблению — дешевые перелеты вместо экологичного транспорта, использование одноразовой посуды, выбрасывание тонн пригодных к употреблению продуктов питания, которые «потеряли товарный вид» — расточительство, которое наносит серьезный ущерб окружающей среде и может довести планету до «точки невозврата».

В индустрии моды такими настроениями среди молодежи довольны не все. В конце октября гендиректор бренда одежды H&M Карл-Йохан Перссон раскритиковал тех, кто призывает прекратить летать, потреблять и вообще делать то, что наносит вред экологии. «Да, это может привести к небольшому улучшению для окружающей среды, но у этого будут ужасные социальные последствия», — сказал Перссон в интервью Bloomberg, добавив, что нужно заниматься не только уменьшением воздействия человека на природу, но и продолжать создавать рабочие места, улучшать систему здравоохранения и давать людям возможность получать преимущества от экономического роста.
Катрин такая позиция кажется утопичной. «Бесконечный рост экономики невозможен. В какой-то момент все реки будут отравлены, а ресурсов не останется», — говорит она.

Насколько влиятельно растущее экодвижение?

Хотя таких молодых людей, как Катрин, становится все больше, экономисты отмечают, что объемы потребления от этого не уменьшаются. Более того, потребление продолжает ускоренно расти.

«Многие осознают необходимость защиты окружающей среды. Но это не значит, что они и действуют соответственно,» — говорит Рональд Кубе (Roland Kube), экономист из кельнского Института немецкой экономики (IW). Он поясняет, что, даже понимая последствия сверхпотребления для планеты, многие не готовы отказываться от новинок техники, отпусков за границей и новой одежды.

Моду на сокращение потребления профессор Вернер Айххорст (Werner Eichhorst) из немецкого Института экономики труда (IZA) называет нишевой, а популярность культуры совместного потребления — бартер, аренда или обмен вместо покупки, починка старого вместо приобретения нового — считает скорее «медийной», чем реальной. «99% людей эти темы не интересуют», — заключил он.

Необходимое потребление или потребительство — где граница?

«Что такое слишком много или слишком мало потребления? Что вообще такое здоровое потребление?» — задает риторический вопрос Айххорст в разговоре с DW. Он считает что границы «здорового потребления» определить едва ли возможно, а предписывать их людям уж тем более не нужно.

«У каждого есть свобода делать то, что он хочет, пока это не наносит вреда. Мы живем в свободном обществе,» — напоминает Кубе. Он считает наличие широкого выбора и способность производителей покрыть потребности потребителей скорее позитивным моментом, однако отмечает и фактор нерациональности. «То, что многие продукты используются слишком быстро или выбрасываются вообще неиспользованными — большая неэффективность,» — говорит он, призывая к поиску экономических решений.

Как уменьшить потребление без ущерба экономике

Экономисты считают, что рационализировать потребление можно и с помощью рыночных механизмов. Помимо стандартных предложений вторичной переработки и использования отходов, одним из главных инструментов они называют включение стоимости негативного воздействия на окружающую среду — например, выбросов углекислого газа — в цену продукта.

«Например, когда в текстильном производстве используются химикаты, там должна работать система контроля. Это конечно может привести к удорожанию производства. Но дело не в повышении цены как таковой, а в том, чтобы учитывать стоимость нанесенного экологии вреда», — поясняет Кубе. По его словам, сейчас цена устранения экологических последствий не входит в стоимость товара, и это нужно исправлять.

Профессор Айххорст также считает эту меру основной. По его мнению, включение нанесенного окружающей среде ущерба в цену товара должно быть задачей государственных или международных органов стандартизации. Эксперт отмечает, что несмотря на наличие уже сегодня широкого ассортимента экотоваров, цена которых включает в себя стоимость экологического урона, баланс интересов по-прежнему не достигается, так как массовый покупатель все равно реагирует именно на цену, приобретая пусть неэкологичные, но более дешевые товары.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Госэкоинспецкция получит функции контроля за нарушениями

Странная формулировка новости — Госэкоинспекция получит функции контроля за экологическими нарушениями. Тем не менее это так — что и прописано в принятом ВР в первом чтении законопроект №2194 о передаче земель государственной собственности за пределами населенных пунктов (кроме земель, где размещаются объекты госсобственности) в собственность территориальным громадам.

Очевидно, законодатель не хочет иметь разночтения в законодательстве относительно зоны ответственности Государственной экологической инспекции. Особенно в предверии открытия рынка земли.

За соответствующий законопроект на заседании в 14 ноября проголосовали 272 народных депутата.

Как сообщалось, законопроект о внесении изменений в Земельный кодекс Украины и другие законодательные акты относительно усовершенствования системы управления и дерегуляции в сфере земельных отношений предусматривает, что Госгеокадастр будет лишен контролирующих функций, а функция контроля за самовольное занятие земель перейдет к сельским, поселковым и городским советам, за экологические нарушения – Государственной экологической инспекции, другие контролирующие функции – облгосадминистрациям.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Украина не изменит позиции по воде для Крыма

Украина не собирается заниматься поставкой воды в оккупированный Крым. Об этом сообщил постоянный представитель Президента Украины в АР Крым Антон Кориневич.

«Во время общения с журналистами господин президент заявил, что никто с этим вопросом не обращался к украинской стороне. Мы за месяц работы представительства не видели обращений другой стороны по этому вопросу. Мы, как и вы, видели реакции в СМИ, соцсетях и тому подобное. Позиция пока однозначна: все остается, как есть», – пояснил он.

До 2014 года (до момента оккупации полуострова российской Федерацией) Украина обеспечивала до 85% потребностей Крыма в пресной воде через Северо-Крымский канал, соединяющий главное русло Днепра с полуостровом.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Мы не следим за оппозиционерами, — СБУ

В СБУ открестились от слежки за депутатами «Оппозиционной платформы — За жизнь». И информацию об этой деятельности назвали фейковой. Об этом сообщила спикер СБУ Елена Гитлянская на своей странице в Facebook.

«Этот фейк был настолько небрежно сделан, что в СБУ даже не стали на него реагировать», — написала Гитлянская.

Напоминаем, 11 ноября сообщалось, что СБУ поручили следить за депутатами «Оппозиционной платформы — За жизнь». Соответствующий документ опубликовал один из украинских журналистов.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

У «Слуги народа» — претендент на внешнеполитический комитет ВР

Во фракции «Слуга народа» назвали имена претендентов на нового главу комитета ВР по по вопросам внешней политики и межпарламентского сотрудничества.

Об этом написала в Facebook депутат фракции Евгения Кравчук.

«Что касается должности главы комитета, то на нее претендует несколько наших коллег — Galyna Mykhailiuk, Lisa Yasko, Sviatoslav Yurash и Alexander Merezhko. По этому поводу у нас пройдут внутренние праймериз, на которых определим сильнейшего», — написала она.

Также парламентарий рассказала, что на заседании фракции вечером в понедельник заслушали премьера и министра финансов по бюджету-2020, а также рассмотрели заявление Богдана Яременко об отставке с должности главы комитета ВР.

Головний редактор Марина Жуковіна

Політика

Висадка дерев — реальна боротьба з потеплінням або РR для мільонерів?

Останні пару тижнів в YouTube та інших соціальних мережах набирає обертів чергова ініціатива по масовій посадці дерев — #TeamTrees. До неї приєднався навіть Ілон Маск, змінивши своє ім’я у Twitter на Трілон (Treelon: Tree [англ. Дерево] + Elon). Вважається, що масові посадки допоможуть в боротьбі з глобальним потеплінням. Але чи врятує «масштабна» посадка дерев планету від глобального потепління? Або ж все може бути зовсім навпаки?

#TeamTrees — компанія, яку блогер Джиммі Дональдсон, відомий як MrBeast, запустив разом з Arbor Day Foundation. Ця некомерційна організація, яка висаджувала дерева на місці лісових пожеж в Каліфорнії та Орегоні. Мета проекту — зібрати гроші на посадку 20 млн дерев до кінця 2020 року. За правилами кампанії, вартість посадки одного дерева становить $1.

На перший погляд, ініціатива по посадці дерев виглядає логічно. Преса мало не кожен день повідомляє: площа лісів на планеті скорочується, дерев вирубують в рази більше, ніж садять.

Водночас ясно, що дерева потрібні для вироблення кисню. Всупереч поширеній помилці, море вже давно не головне джерело кисню — організми, які там живуть, мають занадто незначну біомасу. На дерева доводиться майже 400 мільярдів тонн всього вуглецю в живих організмах Землі, а на всіх морських мешканців — лише шість мільярдів тонн. Дерева явно важливіше для біосфери та атмосфери: тобто рятувати їх, саджаючи мільйони нових — чудова ідея.

Однак, якщо якась ідея здається чудовою, іноді варто подумати про неї трохи глибше. Може бути, що все не так однозначно, як здавалося спершу.

Скільки дерев потрібно посадити, щоб щось змінити?
Почнемо з основ: проект #TeamTrees планує посадити 20 мільйонів дерев, а Ілон Маск виділив кошти на мільйон. І Маск — не єдиний підприємець, який підтримав кампанію. Через годину після того, як засновник Tesla зробив пожертву, у списку осіб, які перерахували гроші, з’явилося ім’я гендиректора Twitter, мільярдера Джека Дорсі. Крім нього там є багато відомих прізвищ: Тобіас Літке — $1,000,001, Марк Беніофф — $ 900,000, Сьюзен Войчицька — $ 200,000 і т.д.

А скільки дерев всього існує на планеті? Чи вистачить мільйона або 20 мільйонів, щоб дійсно допомогти природі?

Як не дивно, ніхто насправді не знає, скільки ж дерев на Землі. Як пишуть імениті дослідники в статті в Nature від 2015 року: «дерева грають ключову роль в нашому розумінні земної біосфери, але скільки їх в цій біосфері, не дуже зрозуміло».

Цікаво, що ця наукова робота виросла з історії, подібна до Трілона Маска та зеленої ініціативи #TeamTrees. У Томаса Кроутера, першого автора статті 2015 року, був друг — екоактивіст. Він був членом групи, яка хотіла посадити цілий мільярд дерев. Зауважте, не 20 мільйонів, як #TeamTrees, а цілий мільярд. Одна біда: вони спочатку сформулювали мету, а вже потім задумалися. Як зазначає Кроутер: «Вони не знали, що дасть посадка мільярда дерев. Чи збільшить вона їх кількість у світі на 1%? Або на 50%? Вони навіть не знали, чи можливо взагалі розмістити один мільярд дерев на Землі».

Знаючи, що Кроутер вчений, його друг запитав: скільки ж дерев на планеті? На жаль, вчений не зміг відразу відповісти на питання. Ті наукові роботи, що він знайшов на цю тему, виглядали чистим теоретизування, без будь-яких польових досліджень. Найменша теоретична оцінка була зроблена через грубу прикидку на основі супутникових знімків. На жаль, роздільна здатність у них така, що окреме дерево там не помітити, але це краще, ніж нічого. Оцінка говорила: на планеті 400 мільярдів дерев, по 60 на людину.

Виходило, мільярд дерев не те що нічого не змінить, а й взагалі буде десь на межі статистичної похибки. Щоб точно з’ясувати, чи справді екоініціатива друга така безнадійна, Кроутер з колегами сіли та порахували самі. Для цього вони взяли дані по щільності окремих ділянок лісу (підсумовували вимірювання по 400 тисяч досліджених ділянок) та помножили їх на загальну площу лісів такої щільності, розраховану за супутниковими фото.

І тут виявилося, що краще б друг не питав Кроутера зовсім. Виконана ним робота показала: на планеті понад три трильйони дерев, чотири сотні на людину. Причому Кроутер з колегами визнають, що їх оцінка запросто може бути сильно заниженою. Нормальні польові дані вони знайшли тільки по Північній Америці та Європі, де, чесно сказати, ліси куди менш щільні, ніж в тропіках. Інша наукова робота тільки в одній Амазонії нарахувала 290 мільярдів дерев. Може бути, що через більшу щільності лісу в тропіках, дерев на планеті сильно за три трильйони.

Що таке на цьому тлі мільярд нових дерев тієї, нині вже міцно забутої екоініціативи? Приблизно 0,033%. А що значить, 20 мільйонів дерев від новомодного проекту #TeamTrees? Все вірно: одна стоп’ятдесятитисячна. Мільйон дерев, на які виділив гроші Трілон Маск — всього одна тримільйонна від загального числа дерев на планеті.

Та ж робота в Nature повідомляє: щороку у світі додається п’ять мільярдів дерев. Тобто дуже гучно розрекламована екологічна акція планує зробити 1/250 того, що й так робиться щороку. Тільки ті, хто садять основну масу цих мільярдів, не піаряться у Twitter та на YouTube. Найчастіше це компанії, що займаються вирубками, яких закон багатьох країн зобов’язує компенсувати зрубане новими посадками.

Висновок напрошується сам собою: не всі ті рятівники планети, хто про це голосно волає.

Історія хороша тим, що непогано прочищає мізки. У школі нам говорили, що наука вже добре вивчила Землю. У житті виявляється, що наука вважає, що дерев чи то 400 мільярдів, чи то три трильйони, чи то набагато більше, але скільки — невідомо, бо за межами розвинених країн нормальні польові дослідження не особливо й ведуться. Може, варто задуматися і над іншими «загальновідомими істинами» щодо дерев? Чи немає там такого ж ворожіння, і чи не відрізняється реальна картина від тієї, яку нам повідомляють у ЗМІ?

Наскільки швидко зникають ліси
Медіа повідомляють, що ліси стрімко скорочуються. Те ж саме розповідає Міжурядова група експертів зі зміни клімату. Вони теж закликають зупинити зникнення лісів. Але з якою конкретно швидкістю вони зникають?

ООН у 2005 році повідомляла, що втрачається 130 тисяч квадратних кілометрів на рік. У 2016 році — що тільки 33 тисячі квадратних кілометрів лісу в рік. Очевидно, в якийсь раз в організації були неправі, але в який? Чи є незалежні дані?

Так, є. Global Forest Watch, програма стеження за лісами Інституту світових ресурсів з Вашингтона, каже, що у 2016 році було втрачено 290 тисяч квадратних кілометрів лісу. Різнобіжність все сильніше.

Схоже, настав час припинити довіряти цифрам організацій, які не публікують методику своїх підрахунків в рецензованих наукових журналах та звернутися до серйозних наукових статей на цю тему. Що кажуть вони, з якою ж швидкістю знищуються ліси?

У 2018 році в Nature вийшла стаття, де зміни площі лісів вперше порахували на основі супутникових знімків відразу за десятки років, а не за лічені роки, як раніше. За цим вийшло, що в 1982-2016 роках лісів стало більше на 2,24 мільйона квадратних кілометрів — тобто їх площа росла на 64 тисячі квадратних кілометрів в рік. Приріст спостерігається в субарктичній, субтропічній та помірній зонах. Тропічний ліс, навпаки, злегка скоротився, в основному за рахунок активних вирубок в Бразилії.

Попередні роботи часто ґрунтувалися на кадастрових відомостях різних країн про те, яка територія була лісом та яка була вирубана. Кадастри складаються людьми, які не завжди працюють швидко або ретельно. Їм часто лінь швидко вносити в список лісів територію, яка заростає деревами. Тим більше, що сьогодні ти її вніс в категорію «ліс», а вже завтра треба буде призначити туди лісничих та стежити за відсутністю незаконних вирубок та іншого. Чиновники — теж люди, і при фіксованій оплаті вони, природно, намагаються працювати менше.

Супутникові знімки не лінуються — вони фіксують об’єктивну реальність. Але якщо використовувати супутникові знімки тільки за один-два роки, то на них буде видно тільки свіжі вирубки, але не буде видно територій, які за ці роки заросли деревами — адже за класифікацією деревами вважають тільки об’єкти вище п’яти метрів, а за лічені роки (і навіть за десяток років) не всі нові дерева встигають досягнути такої висоти. Оскільки робота 2018 року використовувала знімки відразу за 35 років, то зафіксувала не тільки вирубки, але і їх подальше заростання деревами, що і дозволило спостерігати реальну картину.

Ліси, як і земна рослинність взагалі — розширюються. І головна причина цього — швидке зростання концентрації CO2 в атмосфері за останні десятиліття. Пожежі, безсумнівно, можуть уповільнити цей процес, але лише сповільнити. Пожежі почалися 420 мільйонів років тому, відразу після виходу рослин на сушу, і за цей час рослини непогано пристосувалися до загрози вогню. Вони несуть від нього втрати лише на тисячі квадратних кілометрів в рік, що набагато менше щорічного приросту.

Цікаво, що світові медіа мають разючий імунітет до наукової картини світу. Стаття в Nature каже, що ліси розростаються! Але це не має значення — в багатьох ЗМІ як і раніше сурмлять про загибель лісів, у Вікіпедії твориться рівно те ж саме. Новини ООН дійшли до того, що ліси на їхніх сторінках «зникають» зі швидкістю 70 тисяч квадратних кілометрів в рік — хоча в спеціальних публікаціях органів ООН вони «зникають» тільки на 33 тисячі квадратних кілометрів в рік. Як це поєднується між собою? Точно так же, як зі спостережуваним з космосу розростанням лісів — ніяк.

Дерева: кращі та самі потайливі маніпулятори на планеті
Аж до недавнього часу багато безневинних питань щодо дерев не мали точних відповідей. Вчені недавно з’ясували не тільки число дерев, а й той факт, що вони наступають на навколишній світ, а не відступають перед ним. Ще десяток-другий років тому, не було й розуміння, наскільки дерева, насправді, добре організовані і як глибоко керують навколишнім світом.

Багато звичних нам з дитинства дерев, включаючи тополя, дуби та сосни, безпосередньо контактують між собою корінням. Контакти підтримуються не просто так — через них дерева обмінюються водою та поживними речовинами. Часто вони пов’язані у великі мережі, по яких речовини передаються в сторони від вихідного дерева на десятки метрів.

Це має сенс: в невеликій западині може бути надлишок вологи, на прогалині поруч — її дефіцит, та й азот з фосфором в ґрунті часто розподілені нерівномірно. У такій ситуації одній рослині раціонально поділитися з іншою, тим більше що з часом сусід може відповісти такою ж послугою. Часто кооперація йде навіть між деревами різних видів, що ростуть поблизу.

Масштаб цього «лісового комунізму» вкрай широкий. Молоді дерева, на дні лісового океану, отримують мало світла і самі по собі постійно б гинули від нестачі поживних речовин. Отримуючи синтезований дорослими деревами цукор (через контакти кореневих систем), вони можуть вижити та дорости до дорослого стану — після чого самі почнуть підгодовувати молодняк.

У дерев є й аналог «пенсійного забезпечення»: багато пнів давно зрубаних дерев в стабільних лісах, можуть роками залишатися живими (або навіть пускати нові пагони). Пні не мають листя, самі по собі вони б швидко померли. Тільки за рахунок того, що навколишні дерева підгодовують цукром свого давнього знайомця, цього не відбувається.

«Коренева мережа» служить не тільки для обміну їжею. За нею йде обмін хімічними (в тому числі за посередництвом рослинних гормонів) та навіть електричними сигналами. Так, ви не помилилися — електричними сигналами — так само, як в нервовій системі тварин (хоча напруга та частота електричних імпульсів, звичайно, у дерев дещо відрізняються).

До речі, в кореневих системах деяких видів дерев навіть поширюються звуки, що випускаються рослинами, частотою близько 220 герців, нечутні для людей (ґрунт добре їх поглинає). Вони повідомляють навколишнім деревам про те, що у них почалася хвороба або що вони атаковані комахами-шкідниками. Отримавши сигнал, інші дерева тут же змінюють свою поведінку так, щоб шкідникам було складніше напасти вже на них.

Шкідники для рослин — не тільки комахи, а й великі тварини. Коли жираф в савані підходить до акації та починає жувати її листя, та негайно виділяє етилен — ознаку негативного стресу. Сусідні акації далеко, тому з’єднання через коріння з ними можливо не завжди. Однак етилен переноситься вітром — і вони тут же починають накачувати в листя таніни, роблячи їх несмачними для травоїдних.

Жирафи підходять до акацій з підвітряного боку — щоб сусідні рослини не відчули етилен від акації, якою обідають. Однак якщо вітру немає, їм доводиться, злегка потріпав одне дерево з групи, пройти сотню метрів до іншого, яке ще не встигло підготуватися до хімічної контратаки на травоїдну тварину.

Дерева не обмежуються створенням «ЛісоНета» та впровадженням соціального забезпечення для молодих і старих. Вони ще активно впливають на навколишній світ. Коли в’язи та сосни атакують гусениці, ті випускають речовини, які привертають паразитичних ос, а вони відкладають яйця прямо в гусениць.

Але управління поведінкою оси — взагалі кажучи, дрібниці. Цікавіше те, що дерева управляють дощами. Нагадаємо: в повітрі водяна пара сама по собі почне утворювати краплі лише при температурах близько -13°C. При більш високих температурах, хмари виникнуть тільки при відносній вологості повітря вище 100%. В реальних умовах таке сильне пересичення не настає практично ніколи.

Неважко здогадатися: якби хмари виникали тільки так, дощів було б набагато менше, а де-не-де вони взагалі могли перестати йти. Як так виходить, що на планеті взагалі йдуть дощі?

Вся справа в частинках розміром близько десятитисячної міліметра, які являють собою центр конденсації крапель води. Коли повітря сухе, вони провокують утворення крапель води, коли вологе — можуть, навпаки, «пригальмовувати» конденсацію крапель і тим самим знижувати опади. Кількість таких частинок в повітрі коливається від тисячі до десяти тисяч на кубометр. Відповідно, змінюється і ймовірність випадання дощу при формально однієї й тієї ж кількості вологи в атмосфері.

За сучасними оцінками, в атмосфері планети 12,9 трильйона тонн води, але переважна її більшість (не менше 99%) міститься поза хмарами, у вигляді прозорої водяної пари. Тобто, керуючи кількістю частинок, що провокує конденсацію вологи в атмосфері, можна різко змінити кількість хмар, а так само й опадів.

Як уже зрозумів читач, рослини виробляють масу частинок, які стають центрами конденсації. Наприклад, пилок, а також ті частинки, на які він розпадається згодом — служать водяній парі ефективними конденсаційними центрами. А це означає, що рослини можуть генерувати більше хмар навіть в повітрі з тією ж самою кількістю водяної пари.

Справа не тільки в пилку. Заходячи у хвойний ліс, ми відчуваємо свіжий запах. В основному його формує пінен — важливий компонент соснової смоли, який сосни (і не тільки вони) активно виділяють в атмосферу. У 2016 році було показано, що частинки пінена служать відмінними центрами конденсації для хмар.

Згідно з результатами експериментів, наявність на поверхні планети соснового лісу подвоює щільність хмар над ними. В результаті не тільки зростає рівень опадів, але і різко змінюється тепловий режим. Літнім днем такі місця нагріваються слабкіше, зате вночі повільніше віддають тепло. Восени, збільшена щільність хмар, веде до уповільнення сезонного падіння температур.

Керуючи вітрами
І це ще не всі механізми, за допомогою яких дерева управляють дощами та хмарами. У 2017 році, видання Proceedings of the National Academy of Sciences опублікувало роботу, де вперше вдалося показати: рослини можуть наситити атмосферу водяною парою настільки, що хмар над ними стане набагато більше звичайного. Ефект зареєстрували над амазонськими джунглями.

Коли на місцевих деревах починає активно рости нове листя — за два-три місяці до того, як приходять вологі вітри з Атлантики — вони так енергійно випаровують воду через продихи (дрібні пори з нижньої сторони листа), що насичують повітря вологою, генеруючи над джунглями суцільну хмару. Те, що винуватці цього саме рослини, стало відомо, завдяки дейтерію. У воді, принесеної океанськими вітрами, його мало: молекули води, в яких замість водню — дейтерій, погано випаровуються. А ось коли її викидає в повітря рослина, воно виводить назовні як звичайну, так і «важку» воду.

Але це ще не все. Коли вода, викинута рослинами над Амазонією, конденсується в хмари, вона вивільняє в навколишню атмосферу латентне тепло. Нагріте повітря піднімається вгору, а на його місце «перетікає» вологе морське повітря. Тобто рослини, по суті, «засмоктують» в Південну Амазонію вологі морські повітряні маси, формуючи тривалі стійкі вітри, які домінують тут протягом усього сезону дощів. Попутно, над поверхнею Атлантики повітря стає сухішим, тому морська вода активно випаровується, насичуючи атмосферу новою водяною парою.

Звідси питання: що трапиться з кліматом, якщо амазонську сельву повністю вирубають? Очевидно, водяної пари в повітрі цієї частини Землі теж стане менше. Тим часом водяна пара — ефективніший парниковий газ, ніж вуглекислий. Останній грає велику роль в високих широтах, особливо взимку, тому що в холодному повітрі водяної пари може міститися лише мала кількість. Але в широтах Амазонії водяна пара — головний «утеплювач» планети. Без сельви та повітря, які її дії насичують вологою, тепло звідти буде йти по ночах в космос активніше, ніж зараз. І цей регіон отримає менш теплий клімат.

Тоді постає питання: чи точно саджати дерева — ефектний спосіб боротьби з глобальним потеплінням?

Темний ліс
Інша сторона впливу дерев на клімат — їх колір. Всі вчені згодні, що альбедо (здатність поверхні відбивати та розсіювати випромінення) широколистяних лісів помітно нижче, ніж у степу, тундри, лугів. У хвойного лісу ця різниця становить десятки відсотків. Є й оцінки, за якими альбедо на Алясці може бути 7,1%, а тундри — 19,9%.

Тим часом, якщо здатність ландшафту відбивати світло знижується на один відсоток, то він отримує від сонця більше енергії — приблизно на 40 кіловат-годин на рік. Припустимо, різниця в альбедо ліса та степу — всього один відсоток. Це грубе применшення, на ділі різниця більше, але закриємо на це очі.

Повернемося до ініціативи #TeamTrees. Зрозуміло, що 20 мільйонів дерев — це ні про що. Але припустимо, ми взяли та посадили дерева відразу на мільйон квадратних кілометрів степів та луків — і всі вони виросли. Що буде з земним кліматом і нами? Ви правильно порахували: Земля поглине на 40 трильйонів кіловат-годин більше сонячної енергії, а тому нагріється сильніше.

Можна заперечити, 40 трильйонів — це небагато, всього вдвічі більше всієї електроенергії, споживаної людством за рік. Що ж, це правда. Але клімат — річ чутлива, і часто потепління може підстьобнути навіть невеликий поштовх.

До того ж слід пам’ятати: в реальному світі дерева можуть знизити альбедо поверхні Землі куди сильніше, ніж на 1%. Наприклад, в Ізраїлі, на околиці пустелі Негев, виростили невеликий сосновий ліс (без поливу). Альбедо пустелі — близько 30-35%, а соснового лісу — на пару десятків відсотків менше.

Якщо ми засадимо мільйони квадратних кілометрів пустель лісами, тепловий бюджет Землі від цього виросте на сотні трильйонів кіловат-годин на рік. Тобто послідовний борець з глобальним потеплінням повинен прокидатися в холодному поту від однієї думки про лісопосадки в пустелі, подібних ізраїльському вдалому експерименту.

До речі, це стосується не тільки тропічних пустель. Ще у 2010 році було підраховано: заростання арктичної тундри деревами, неминуче при сильному потеплінні, призведе до насичення повітря водяною парою (викидається рослинами). У підсумку «цей парниковий ефект через додаткову водяну пару розтопить морські льоди». Після цього поверхня Арктики стане ще краще поглинати сонячну енергію, додатково стимулюючи потепління.

Чому дерева — не сховища для CO2
Часто можна почути, що дерева зв’язують вуглекислий газ, чим борються з глобальним потеплінням. Тут є деяке непорозуміння. Деревоподібні рослини відмінно та надовго зв’язували CO2 в кам’яновугільному періоді. Ліси були постійно підтоплені, мертва рослина висотою в багато метрів падала в воду, звідки її вуглець вже не витягувався. Саме тому подібний період продуктивний за «виробництвом» вугілля.

Однак до кінця кам’яновугільного періоду висмоктування CO2 з атмосфери довело клімат до заледенінь (дуже рідкісних в історії Землі, якщо не брати останні два мільйони років). Більш прохолодний клімат має менше опадів. Дерева перестали рости на суцільних болотах, до того ж гриби навчилися розкладати деревину, вивільняючи її вуглець назад в атмосферу. Лісові пожежі та комахи-шкідники активно працюють в цьому ж напрямку. Підсумки можуть бути трохи несподіваними: канадські ліси, що підлягають регулярному контролю та виміру, викидають зараз більше CO2, ніж поглинають.

Так, дерева в результаті можуть зв’язувати більше CO2, ніж поглинати. Але обсяг довготривалого зв’язування такого роду не настільки великий. На сьогодні не ясно, чи компенсують цей вплив дерев на клімат інші фактори. Наприклад, те, що ліси поглинають більше сонячної енергії, ніж інші рослинні ландшафти, або те, що вони підсилюють хмарність.

Боротися з глобальним потеплінням деревами — як доглядати за городом за допомогою козла
Підіб’ємо підсумки. Дерев у світі дуже багато, і розкручені екоініціативи по посадці мільйона або мільярда дерев не особливо щось поміняють в кліматі нашої планети.

Але все зміниться, якщо люди типу Маска та інших дереволюбів дізнаються, що у світі трильйони дерев, і почнуть їх садити в великих обсягах. Виходячи з того, що відомо науці сьогодні, ймовірно, дерева можуть помітно сприятиме зростанню теплового бюджету планети — так само, як вони сприяють хмарності та опадам. Варто нагадати: з точки зору дерев — в глобальному потеплінні мінусів немає. Значить, по мірі його посилення, зростання лісів буде йти більш активно.

Скам’янілості минулих жарких епох (хоч кам’яновугільного періоду, хоч мезозою з міоценом) показують, що чим тепліше Земля, тим більше на ній дерев. Їх обмін речовин працює досить швидко, тільки коли температури перевищують 20 градусів. Само собою, вони не заперечуватимуть проти глобального потепління не те що до 17 градусів (таке очікують до кінця століття), але й до плюс 21 (таке збігалося з максимальним поширенням лісів в минулому).

Дерева — вельми ефективні, хоч і несвідомі регулятори середовища, в якому вони живуть. Якщо їх досить багато, вони вміють домагатися від нього потрібних їм морських вітрів, підвищеної хмарності. Намагатися зупинити з їх допомогою глобальне потепління — все одно що прагнути припинити корупцію за допомогою корумпованого політика (хоча це реалії сучасності). Звичайно, корумпований політик поглинає хабарі, тобто іншим корупціонерам їх, на перший погляд, дістанеться менше (кишені у бізнесу ж не бездонні). Але в реальності, середовище, яке утворюється борцем з хабарами, який бере хабарі, таке, що більше почнуть брати й всі інші.

Той факт, що дерева на час свого життя зв’язують CO2 (правда, після смерті віддають його основну частину в повітря), не означає, що вони зупиняють потепління. Те, як вони впливають на середовище навколо себе хмарами та високим поглинанням сонячної енергії, нарощує тепловий бюджет Землі, а не зменшує його.

Чи варто рубати дерева для боротьби з глобальним потеплінням
Обмовимося: ми не закликаємо боротися з деревами, щоб врятувати планету від змін клімату. Само по собі потепління в сучасних масштабах — ще не катастрофа. Більш того, за деревами є цілий ряд явних плюсів. Хоча вони й збільшують тепловий бюджет Землі, але при цьому випаровують вологу влітку, локально пом’якшуючи спеку.

Вони ефективно знижують шумове забруднення, і саме ліси містять найбагатші видами екосистеми планети. Тому якщо вас турбує екологія, то так, садити дерева можна і навіть потрібно — навколо міст і в них самих. А там, де немає людини, ліси легко розростаються, а ось навколо міст, спасибі будівництву нових доріг та житла, їх зростає не так багато.

Але ось поширена в ЗМІ ідея про боротьбу з глобальним потеплінням посадкою лісів — думка з наукової точки зору сумнівна. Виходячи з цього — це буде швидше боротьба за потепління, ніж проти нього. Може саме тому Маск швидко прибрав зі своєї сторінки перші літери імені Трілон?

Головний редактор Марина Жуковіна